Участь молоді у прийнятті рішень та подоланні викликів визначається станом партнерських відносин між органами влади, місцевого самоврядування та молоддю. Підтримка молоді є стратегічним завданням держави і це задекларовано Законом України “Про основні засади молодіжної політики”. Молодіжні цільові програми та розвитку молоді на всіх рівнях покликані розвивати молодіжний потенціал, підтримувати ініціативи молоді, забезпечувати активну участь молоді у громадському житті. Часом, через фактори, які базуються на недостатньому рівні громадянської освіти та нерозумінні процесів молодіжної політики, навколо програм утворюються міфи, які спотворюють реальне уявлення про ефективність програмно-цільового методу у бюджетному процесі.
Міф 1: Програми живуть своє життя окремо від молоді.
Кожен проєкт, захід, процедура, котра пов’язана з реалізацією молодіжної політики в громаді, регіоні, країні і фінансується за рахунок коштів платників податків (бюджетні асигнування) – є процесом реалізації заходів, згідно виконання програми підтримки молоді.
Міф 2: Молодіжні цільові програми – лише папір з буквами і цифрами.
Кожна програма має свої показники, як кількісні, так і якісні. Наприклад, програма “Молодь України” щороку фінансує десятки проєктів, спрямованих на громадську активність, волонтерство, розвиток навичок та створення молодіжних центрів та просторів. Існують також грантові конкурси, що дозволяють реалізувати власні ідеї.
Міф 3: Участь у заходах програм – лише для вибраного кола людей.
Участь відкрита для всіх – достатньо слідкувати за оголошеннями в соціальних мережах, реєструватися вчасно, комунікувати з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування для оперативного отримання інформації, бути активним учасником чи учасницею заходів молодіжних центрів і просторів. Молодь з сіл, малих міст та з різних соціальних груп також має доступ до участі, особливо з розвитком цифрових платформ.
Міф 4: Програми не забезпечують потреби й ініціативи молоді.
Завдяки програмам системно здійснюється підтримка, розвиток і створення молодіжних центрів, просторів, реалізованню програми соціальної згуртованості, менторства, розвитку критичного мислення та медіаграмотності, безпеки молоді, лідерської самореалізації. Вони надають умови для створення проєктів, відкриття соціального підприємництва.
Міф 4: Молодь має низький рівень громадянської освіти і не розуміється на “бюрократичних процедурах”.
Молодь включена, коли бачить ефект і позитивний вплив на пов’язані з нею процеси. Включеність молоді свідчить про велику кількість заявок на участь в заходах, участь у форумах, таборах, тренінгах, семінарах, зборах, стратегуваннях. Важливо, аби відбувалася якісна комунікація з молоддю.
Міф 5: Молодіжні цільові програми важко написати, підготувати і реалізувати.
Для підготовки молодіжної цільової програми необхідно врахувати чинні нормативно-правові акти, які стосуються молоді, локальний порядок прийняття та внесення змін до цільових програм, стратегію розвитку молоді, стратегії розвитку регіону та громади на конкретний період, а також підготувати обґрунтування актуальності прийняття такої програми й залучити громадськість до обговорення.
Молодіжні цільові програми не завжди є в громаді і не завжди ідеальні, але вони мають бути, так як молодіжна політика – це окрема галузь державної політики, яка передбачає окреме фінансування й підтримку. Кроссекторальність – запорука успіху реалізації такої програми, бо якісне партнерство формує сталість і системність. А краще – почати з безпосередньої участі в процесах реалізації молодіжних програм.
Попередній експертний матеріал про Молодіжні цільові програми ви можете прочитати тут
Матеріали створені в рамках програми “SetUp”, яка впроваджується громадською організацією “YouthUp” спільно з ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар