Відкрий свій потенціал у Молодіжній раді громади

До уваги претендентів на обрання до складу Молодіжної ради Чорноморської громади Одеської області!

Молодіжна рада — це чудова можливість для молоді стати частиною змін у своїй громаді. Уяви, що саме ти можеш впливати на розвиток свого міста чи села, реалізовувати ідеї, які важливі для молоді, і водночас здобувати унікальні знання та навички, що стануть у пригоді протягом усього життя.

Оцінити свій потенціал допоможе інноваційна українська технологія, базована на роботах К. Юнга, І. Майєрс-К.Бріггс, А.Аугустинавичюте, В.Мегедь-А.Овчарова. Пройди Google-опитування (15-20 хвилин) і дізнайся, чи варто тобі йти до Молодіжної ради та яку соціальну роль ти зможеш виконувати найефективніше. Знайди анкету за посиланням https://surl.lu/dardzt.

Запрошуємо долучитися також членів інших молодіжних рад Одеської області

Оцініть не лише свій персональний потенціал, а й отримайте рекомендації щодо соціальних ролей кожного члена ради та оптимального розподілу обов’язків у вашій команді. Це допоможе зробити вашу роботу ще ефективнішою та згуртованішою!

Поспішай, бо оцінити свій потенціал безоплатно ти зможеш лише до 1 жовтня.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Про зміни до Типових положень

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності і не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, йдеться про чинні Типові положення про молодіжні ради місцевого та регіонального рівнів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276).

В межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який виконує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», експерти ГО провели аналіз вказаних Типових положень і дійшли ВИСНОВКІВ щодо рад місцевого і регіонального рівнів.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»,затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності та не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на кінець 2024 року молодіжні ради регіонального рівня було створено в 21 області України. Ще дві молодіжні ради було створено в місті Києві – при органах київської міської влади.

На думку керівництва Української асоціації молодіжних рад, лише п’ята частина із створених молодіжних рад є справді працюючою, ще менша на щось впливає, а решта – або створені на папері, або ручні або слугують політичним інструментом.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, це стосується молодіжних рад регіонального рівня, що створюються при обласних державних (військових) адміністраціях та при обласних радах.

Ця ситуація спонукала експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), в результаті чого було виявлено його недоліки та запропоновано певні удосконалення.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»

 Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»,
затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198
(зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на початок 2025 року у громадах України було створено 577 молодіжних рад, що складає близько половини від кількості тих громад, які в умовах широкомасштабного вторгнення рф є під контролем України.

Зокрема, в Одеській області, за даними районних державних (військових) адміністрацій, станом на липень 2025 року молодіжні ради було створено у 41 громаді, що складає 45% від загальної кількості громад в області (91).

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності й не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Однією з причин такого становища зазначається недосконалість нормативної бази для створення та діяльності молодіжних рад, зокрема, молодіжних рад місцевого рівня – при сільських, селищних, міських радах, виконавчих комітетах та при головах громад.

Ця ситуація спонукає проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), виявити його недоліки та запропонувати певні удосконалення.

Експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провели аналіз вказаного Типового положення і дійшли таких висновків.

Прозорість як капітал: чому громадські організації в Україні програють у комунікаціях і як це виправити

Сьогодні громадські організації в Україні виконують роботу, без якої багато спільнот просто не вижили б. Вони підхоплюють функції держави: допомагають ВПО, підтримують поранених, працюють із родинами загиблих, мобілізують ресурси для громад. Це справжня додаткова соціальна інфраструктура, яка щодня доводить свою важливість.

Але є одне «але». Попри масштаб діяльності, значна частина ОГС залишається у тіні. Їхня публічна комунікація виглядає хаотично: кілька постів у соцмережах, сухі звіти на сайті і все. Для суспільства та донорів цього замало. Коли бракує прозорості та системності, зникає головне — довіра. А без довіри великі донори не приходять.

 Що показує аналітика
«Індекс сталості розвитку організацій громадянського суспільства в Україні» за 2024 рік від Українського незалежного центру політичних досліджень фіксує дуже строкату картину. У Києві та на великих майданчиках бачимо яскраві приклади інтеграції: фестиваль «Разом Діємо» чи «Алея ГО» на Atlas Weekend перетворилися на справжні медійні події, де громадські організації напряму спілкувалися з відвідувачами та журналістами.

Окрім того, ми можемо побачити, як великі фонди співпрацювали з провідними медіа — від «Української правди» до «Детектора медіа» — й отримували сильний інформаційний ефект.

Як не вигорати в Молодіжній раді: 5 порад, які реально працюють

Молодіжні ради як консультативно-дорадчий орган – це форпост громадськості, який працює безпосередньо з владою, виконує низку важливих соціальних функцій. Але практика свідчить, що їхня діяльність потребує серйозного вивчення для напрацювання механізмів покращення ефективності.

Щоб ефективно боротися з вигоранням, дуже важливо розуміти, як воно виглядає.

Вигорання характеризується трьома основними компонентами:

• відчуттям втоми або виснаження;
• негативне або навіть цинічне ставлення до роботи чи обов’язків;
• зниження працездатності, у результаті чого ви перестаєте справлятися з поставленими завданнями.

Важливо зазначити, що вигорання – це поступовий процес, який розвивається з плином часу через хронічний стрес. Якщо не вжити адекватних заходів, вигорання може призвести до низки проблем із фізичним і психічним здоров’ям, таких як тривога, депресія і навіть захворювання серця.

Бути активн_ою член_кинею молодіжної ради – це круто. Це про можливість змінювати громаду, реалізовувати ідеї, впливати на рішення. Але постійна зайнятість, дедлайни, купа зустрічей і проєктів можуть виснажити навіть найактивнішого учасника чи учасницю.

Щоб не вигорати й продовжувати діяти з натхненням, ось 5 порад, перевірених на практиці – з прикладами молодіжних рад по Україні.

Аналітичний звіт за результатами опитування молоді

Опитування молоді Чорноморської та Южненської територіальних громад (ТГ) проводилось ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Мета опитування:

• з’ясувати, як молодь оцінює можливості для розвитку в своїй громаді;
• визначити потреби (зокрема молоді з периферійних територій);
• виявити проблеми у молодіжній сфері громади та шляхи їх розв’язання;
• оцінити обізнаність молоді щодо інструментів участі;
• з’ясувати готовність долучатися до громадського життя, зокрема через роботу Молодіжної ради.

Опитування відбувалось методом онлайн-анкетування через Google-форми. Загалом опитано 286 молодих осіб (178 у Чорноморській громаді та 108 у Южненській).

Вік респондентів становив від 14 до 35 років. Анкета містила 28 запитань для ідентифікації основних проблем і потреб молоді у пілотних громадах. Посилання на анкету розповсюджували через офіційні сторінки громад, соціальні мережі та молодіжні ініціативи. Участь в опитуванні була добровільною та анонімною.

1. Чи є Ви жителем громади і де Ви проживаєте зараз?

 Більшість респондентів ідентифікують себе як жителі громади, хоча їх фактичне місце проживання може відрізнятися. Зокрема, майже дві третини (61,5%) зазначили, що продовжують проживати у своїй громаді. Решта респондентів або проживають в іншій громаді (13,6%), або перебувають за кордоном (7%), або ж служать в ЗСУ (0,3%). Частина жителів (8%) є внутрішньо переміщеними особами (ВПО).

РЕКОМЕНДАЦІЇ Круглого столу «Сучасна молодь – драйвер змін у громадах?!»

Учасники Круглого столу – представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, молодіжних рад, шкільних та студентських парламентів, організацій громадянського суспільства, науковці та інші зацікавлені особи, – розглянувши підсумки виконання Громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», зазначають актуальність проблем, вирішенню яких було присвячено проєкт, та високий рівень напрацювань, зроблених в ході виконання проєкту.

В результаті розгляду представлених матеріалів та висловлених у ході дискусії думок і пропозицій учасники Круглого столу «Сучасна молодь – драйвер змін у громадах?!» ухвалили такі 

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

І. Удосконалення нормативно-правових умов створення і діяльності МР

1.1. Внести зміни до Закону України «Про молодіжну політику», чітко визначивши обов’язковість створення у громадах молодіжної інфраструктури (молодіжних центрів, молодіжних просторів,молодіжних хабів) із врахуванням чисельності населення та потреб громад. Визначення молодіжної інфраструктури, як обов’язкової, стане гарантією доступу молоді до інклюзивних та сучасних просторів для її розвитку та самореалізації.

1.2. Мінмолодьспорту розглянути рекомендації експертів ГО «ОІСТ», викладені в Аналізі «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня», затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276) та запропонувати КМУ внести зміни у постанову № 1198.

1.3. При внесенні змін у Типове положення збільшити термін роботи молодіжних рад з 2 до 3 років, оскільки за дворічний термін їх члени не встигають повноцінно пройти навчання та набути практичного досвіду реалізації власних ініціатив. Подовження терміну до трьох років сприятиме стабільності складу молодіжних рад, підвищенню їхньої спроможності та ефективності.

1.4. У Статутах громад ввести розділ «Молодіжна політика». В регламентах місцевих рад передбачити участь молоді у підготовці та прийнятті рішень, які стосуються формування та реалізації у громаді молодіжної політики.

Особлива думка від Молодіжної ради при Одеській ОВА

Від 03.09.2025 р. № 25/52/ЗВ

Директору ГО «Одеський інститут соціальних технологій»

Андрію КРУПНИКУ

 

Шановний пане Андрію!

У відповідь на Ваше прохання надати оперативну відповідь щодо рекомендацій Круглого столу «Сучасна молодь – драйвер змін у громадах?!» (лист від 02.09.2025 р.), Молодіжна рада при Одеській ОВА розглянула ці рекомендації та надає свої пропозиції. Окрім того, дякуємо за врахування пропозицій, що були озвучені на заході головою Молодіжної ради.
 

Щодо п. 1.1. рекомендацій Круглого столу

Суть проблеми

Пропозиція «закріпити обов’язковість молодіжної інфраструктури в громадах» виглядає правильною на рівні ідеї, бо це стимулює місцеві органи влади реально виділяти приміщення (будівлю, її частину, земельну ділянку) для молодіжної роботи.
Але така норма залишиться декларативною, якщо не відповісти на кілька ключових питань:   

• Хто відповідає за функціонування простору?
• Якими будуть стандарти відкритості й доступності?
• Як уникнути ситуації, коли є «адреса», але двері зачинені чи приміщення непридатне? 

Поточний стан

Розмежування понять молодіжного центру і молодіжного простору має ключове значення для формування ефективної молодіжної політики.

Молодіжний центр, згідно п. 16 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади молодіжної політики», виступає суб’єктом, а саме установою, підприємством, організацією, що здійснює молодіжну роботу. Водночас молодіжний простір натомість є об’єктом користування, а саме середовищем, що використовується для здійснення молодіжної роботи (приміщення / будівля / земельна ділянка) (п.15 ч. 1 ст. 1 Закону).

Чітке усвідомлення цієї різниці дозволяє уникати плутанини й правильно розподіляти ролі та ресурси.
Так, у національних переліках є десятки «молодіжних центрів/просторів», але їхній рівень роботи та відкритості дуже різниться.

Зокрема, згідно з даними Мінмолодьспорту (https://mms.gov.ua/bezbaryernij-prostir/molodizhni-tsentry-ta-prostory-iaki-ie-dostupnymy-dlia-vsikh-katehorii-molodi-zokrema-osib-z-invalidnistiu), по Одеській області офіційно зазначено 4 центри, але в частини з них у відкритому доступі лише електронна пошта чи посилання на соцмережі, без зрозумілих годин роботи, опису програм або правил доступу.

Робота з молоддю, для молоді та за участі молоді. Підсумки виконання проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя»

Проєкт «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», що виконував ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в Чорноморській та Южненській громадах за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», добігає закінчення.


Круглий стіл за підсумками виконання проєкту зібрав посадовців органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, учасників молодіжних рад, шкільних і студентських парламентів, громадського сектору, науковців та викладачів з одеського та інших регіонів.

 Захід, який відбувся 29 серпня, в День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність держави, відкрила , з хвилини мовчання Юліана АМЕЛЬЧЕНКО, директорка ООУНБ імені М. Грушевського – партнерської організації ОІСТ.

Віддавши шану й повагу українським Героям, учасники Круглого столу перейшли до аналітичних доповідей та дискусії.