Особлива думка від Молодіжної ради при Одеській ОВА

Від 03.09.2025 р. № 25/52/ЗВ

Директору ГО «Одеський інститут соціальних технологій»

Андрію КРУПНИКУ

 

Шановний пане Андрію!

У відповідь на Ваше прохання надати оперативну відповідь щодо рекомендацій Круглого столу «Сучасна молодь – драйвер змін у громадах?!» (лист від 02.09.2025 р.), Молодіжна рада при Одеській ОВА розглянула ці рекомендації та надає свої пропозиції. Окрім того, дякуємо за врахування пропозицій, що були озвучені на заході головою Молодіжної ради.
 

Щодо п. 1.1. рекомендацій Круглого столу

Суть проблеми

Пропозиція «закріпити обов’язковість молодіжної інфраструктури в громадах» виглядає правильною на рівні ідеї, бо це стимулює місцеві органи влади реально виділяти приміщення (будівлю, її частину, земельну ділянку) для молодіжної роботи.
Але така норма залишиться декларативною, якщо не відповісти на кілька ключових питань:   

• Хто відповідає за функціонування простору?
• Якими будуть стандарти відкритості й доступності?
• Як уникнути ситуації, коли є «адреса», але двері зачинені чи приміщення непридатне? 

Поточний стан

Розмежування понять молодіжного центру і молодіжного простору має ключове значення для формування ефективної молодіжної політики.

Молодіжний центр, згідно п. 16 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади молодіжної політики», виступає суб’єктом, а саме установою, підприємством, організацією, що здійснює молодіжну роботу. Водночас молодіжний простір натомість є об’єктом користування, а саме середовищем, що використовується для здійснення молодіжної роботи (приміщення / будівля / земельна ділянка) (п.15 ч. 1 ст. 1 Закону).

Чітке усвідомлення цієї різниці дозволяє уникати плутанини й правильно розподіляти ролі та ресурси.
Так, у національних переліках є десятки «молодіжних центрів/просторів», але їхній рівень роботи та відкритості дуже різниться.

Зокрема, згідно з даними Мінмолодьспорту (https://mms.gov.ua/bezbaryernij-prostir/molodizhni-tsentry-ta-prostory-iaki-ie-dostupnymy-dlia-vsikh-katehorii-molodi-zokrema-osib-z-invalidnistiu), по Одеській області офіційно зазначено 4 центри, але в частини з них у відкритому доступі лише електронна пошта чи посилання на соцмережі, без зрозумілих годин роботи, опису програм або правил доступу.

Це видно, на прикладі наступних центрів, сформованих в нашій області:

• Центр патріотичного виховання та організації дозвілля дітей та молоді та Одеський муніципальний молодіжний центр - вказаний тільки e-mail, вказана адреса є НЕ актуальною, на сторінці фейсбук центру адреса не вказана, інформації про активність та доступність центру не має;
• Подільський молодіжний центр - лише адреса, навіть без e-mail.

Такий рівень публічної інформації не гарантує, що «двері відчинені», навіть якщо центр формально існує.

У той же час, в Україні є центри, які активно ведуть сайти чи сторінки, а є «мертві», обмежені лише електронною поштою. Це обмежує доступ молоді до таких центрів, що впливає на залученість.

Причини

• Відсутність єдиних мінімальних стандартів функціонування.
• Не визначено, хто саме є відповідальним за результат: власник будівлі, комунальна установа чи відділ молодіжної політики.
• Відсутній механізм регулярного моніторингу відкритості та безбар’єрності.
• Немає єдиного «паспорта центру/простору» з ключовою інформацією (адреса, контакти, години роботи, інклюзія, програма). 

Наші пропозиції від Молодіжної ради при Одеській ОВА

1. Посилення відповідальності комунальних та муніципальних молодіжних центрів

1.1. Нормативне закріплення та відповідальність

• Закріпити на рівні закону мінімальні стандарти функціонування молодіжних центрів і просторів (доступність, публічність інформації, безбар’єрність, інклюзивність).
• Встановити, що забезпечення цих стандартів є обов’язком органів влади та комунальних установ, у сфері управління яких перебуває центр чи простір.
• Передбачити адміністративну відповідальність посадових осіб за неналежне забезпечення стандартів (зміни до КУпАП).

Приклад:

Стаття ХХХ. Порушення порядку забезпечення функціонування молодіжних центрів та просторів 

Невиконання мінімальних стандартів функціонування молодіжних центрів і просторів (відсутність встановленого графіка відвідування, обмеження доступу молоді, недотримання вимог безбар’єрності, неподання або викривлення даних до обов’язкового «паспорта простору») тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади у розмірі …

1.2. Прозорість і публічність роботи

• Запровадити єдиний інструмент – «паспорт молодіжного простору/центру» у національній інформаційній системі.
• Закріпити вимоги до паспорту: адресу, форму власності/підпорядкування, графік роботи (з визначеною мінімальною кількістю годин), контакти, опис умов доступності, календар подій, посилання на сайт/офіційні сторінки.
• Обов’язок внесення й оновлення даних покладається на орган/установу-засновника. 

1.3. Кроки по впорядкуванню для Одеської області

• Почати з інвентаризації 4 центрів, уже зазначених у наведеному вище переліку.
• Для кожного: оновити «паспорт» (адреса, контакти, графік, онлайн-присутність, доступність).
• Призначити відповідальну особу в кожній громаді з KPI (відчиненість, відвідуваність, події).
• Проводити щоквартальні наради при ОВА для обміну досвідом та підсилення слабших центрів. 

2. Партнерські угоди з ІГС та бізнесом
(владно-приватне партнерство)

2.1. Інституалізація партнерських угод

Надати громадам право укладати партнерські угоди з бізнесом та громадськими організаціями щодо утримання чи розвитку молодіжних просторів.
Такі угоди мають затверджуватись на сесіях місцевих рад і передбачати гарантії відкритості для молоді та дотримання мінімальних стандартів функціонування.

2.2. Зміст та умови партнерських угод

Обов’язкові умови угод

• гарантія відкритості простору для молоді незалежно від джерела фінансування;
• дотримання мінімальних стандартів функціонування;
• збереження профільного (молодіжного) призначення простору;
• прозорість у використанні ресурсів і звітність перед громадою.

2.3. Варіанти партнерств

• співфінансування ремонтів і модернізації приміщень;
• забезпечення обладнанням чи матеріально-технічною базою;
• організації навчальних, культурних чи соціальних програм.

При цьому простір зберігає публічний характер і не може перетворюватися на комерційний об’єкт.

2.4. Гарантії від неправомірного використання

Угода має містити запобіжники проти «віджиму» чи зміни цільового призначення приміщення:

• закріплення молодіжного цільового використання,
• ухвалення угоди сесією ради,
• право громади розірвати угоду у разі порушення стандартів,
• реєстрація договорів у державних реєстрах.

2.5 Можливі нормативні зміни:

• ухвалення типового положення про партнерство (на рівні Мінмолодьспорту чи ОВА),
• внесення змін до закону «Про оренду державного та комунального майна» (окрема категорія «для молодіжної роботи»)
• податкові стимули у Податковому кодексі.

Щодо п. 2.1. рекомендацій

1. Порушення принципу внутрішньої логічної узгодженості документа

Пункт 2.1 єдиний у структурі Рекомендацій, що містить конкретного виконавця – Молодіжну раду при Одеській ОДА. Така вибіркова персоніфікація, не підкріплена уніфікованим підходом до інших пунктів, створює дисбаланс у розподілі відповідальності та підриває цілісність документа як узгодженого інструменту формування політики.

2. Формулювання пункту створює візуальний ефект недієвості Молодіжної ради.

Попри те, що передбачений у пункті 2.1 аналіз безпосередньо входить до повноважень Молодіжної ради при Одеській ОДА, його окреме виокремлення в тексті рекомендацій справляє ефект нагадування або зовнішнього доручення. Такий підхід формує образ, начебто Рада не реалізує своїх повноважень без додаткових вказівок, і тим самим делегітимізує її поточну роботу, незалежно від її фактичного змісту та обсягу.

Публічне відтворення того, що вже передбачено Положенням і перебуває у компетенції Ради, у формі окремої рекомендації – це не підсилення, а підрив репутаційної стійкості інституції, яка має представляти молодіжну суб’єктність на обласному рівні.

3. Відрив формулювання пункту від загального контексту документа відкриває простір для маніпуляцій.

Саме тут проявляється найбільш небезпечний дефект: рекомендації виписані так, ніби всі об’єктивні бар’єри для якісного аналізу вже усунуті. Ігнорування цих обмежень створює враження наявності «ідеальних умов», тоді як на практиці вони відсутні.

У результаті:

• Сформоване у п. 2.1 доручення можна використати для делегітимізації будь-яких результатів аналізу через «недосконалість процедури», яка визнається самими ж розробниками пропозицій (в т.ч., брак строку для реалізації задумів (п. 1.3.), визнання проблем із критеріями оцінювання ефективності з огляду на недостатню інституціалізованість та інші питання (п.317- 3.9) тощо).
• Відсутність погодженої методики робить сам процес уразливим до критики й дозволяє знецінювати вже проведену роботу.
• Надмірне фокусування на Молодіжній раді при Одеській ОДА створює штучний ефект її провини за провали середовища та системні обмеження, на які вона не має одностороннього впливу, що, в свою чергу, є контрпродуктивним, оскільки, може підштовхувати до упереджених інтерпретацій.

У такому вигляді пункт функціонує не як частина узгодженої рекомендації, а як ізольований наказ, який створює сприятливі умови для маніпуляцій і дискредитації вибіркових адресатів, підриваючи цілісність усіх Рекомендацій.

Висновок

Пункт 2.1, попри відповідність положенням про Молодіжну раду при Одеській ОДА, є:

• методологічно передчасним (через відсутність затверджених критеріїв);
• структурно вибірковим (єдиний має прямо зазначеного виконавця);
• організаційно неповним (не передбачає багаторівневої співпраці);
• суперечливим до інших пунктів документу (зокрема 1.3 і 3.9).

Щодо пункту 2.4 рекомендацій Круглого столу

2.4. Передбачити в інфраструктурі малих громад посаду радника з питань молодіжної політики (на громадських засадах) з повноваженнями, наближеними до молодіжної ради.

Здійснювати обрання та ротацію представника/представниці на цю посаду на конкурсних засадах на основі пропозицій молоді громади. Розробити і впровадити систему заохочення цих працівників, у т.ч. через включення до кадрового резерву громади (району, області) за результатами діяльності. 

Критика п. 2.4

Пропозиція передбачити «радника з питань молодіжної політики» з повноваженнями, наближеними до Молодіжної ради, руйнує саму ідею інституційного представництва молоді. Логічна суперечність. Неможливо одночасно стверджувати, що молодіжна політика потребує колегіального представницького органу, і пропонувати замінити його «одним радником».

Такий підхід підміняє суб’єктність спільноти функціями окремої особи. Інституційна девальвація. Молодіжна рада існує саме для того, щоб акумулювати різні позиції та виробляти колективне рішення. Заміна цього механізму «радником» зводить інституцію до декоративної функції і знецінює весь сенс створення рад. Фіктивна «участь». Пропонований механізм конкурсу не ліквідує ключової проблеми: радник не може забезпечити ані плюралізму, ані балансу думок, ані колективної легітимності. Це монополізація голосу молоді в руках однієї особи. 

Висновок

п. 2.4 прямо суперечить задекларованій у документі логіці. Він легалізує їх фактичну підміну одноосібним «представником» і тим самим підриває базовий принцип колективності та репрезентативності, на якому тримається сама концепція молодіжної політики.

Також просимо надати на ознайомлення рекомендації зазначені в п. 1.2. Мінмолодьспорту розглянути рекомендації експертів ГО «ОІСТ», викладені в Аналізі «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня», затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276) та запропонувати КМУ внести зміни у постанову № 1198 для належного опрацювання та надання рекомендації.

Як було зазначено вище, ці пропозиції сформовано оперативно. Молодіжна рада при Одеській ОВА готова до подальшої співпраці та надання ширших пропозицій, якщо на це буде виділено більше часу, ніж одна доба.

Дякуємо за співпрацю та сподіваємося на конструктивний діалог і спільну роботу задля розвитку молодіжної політики в Одеській області. 

З повагою,

Ангеліна ДОКУС, голова Молодіжної ради
при Одеській обласній державній
(військовій) адміністрації