Мета опитування:
- з’ясувати, як молодь оцінює можливості для розвитку в своїй громаді;
- визначити потреби (зокрема молоді з периферійних територій);
- виявити проблеми у молодіжній сфері громади та шляхи їх розв’язання;
- оцінити обізнаність молоді щодо інструментів участі;
- з’ясувати готовність долучатися до громадського життя, зокрема через роботу Молодіжної ради.
Опитування відбувалось методом онлайн-анкетування через Google-форми. Загалом опитано 286 молодих осіб (178 у Чорноморській громаді та 108 у Южненській).
Вік респондентів становив від 14 до 35 років. Анкета містила 28 запитань
для ідентифікації основних проблем і потреб молоді у пілотних громадах.
Посилання на анкету розповсюджували через офіційні сторінки громад, соціальні
мережі та молодіжні ініціативи. Участь в опитуванні була добровільною та
анонімною.
1. Чи є Ви жителем громади і де Ви проживаєте
зараз?
Ці дані свідчать про збереження зв’язку молоді з рідною громадою, навіть у
випадках тимчасового проживання в інших місцях або за кордоном.
Детальний розподіл за громадами дозволяє простежити тенденції
територіальної присутності молоді:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так, я є жителем громади і зараз проживаю в
ній |
86 |
48,3% |
90 |
83,3% |
176 |
61,5% |
|
так, я є жителем громади, але зараз
проживаю в іншій громаді |
31 |
17,4% |
8 |
7,4% |
39 |
13,6% |
|
так, я є жителем громади і зараз проживаю
за кордоном |
14 |
7,9% |
6 |
5,6% |
20 |
7,0% |
|
так, я є жителем громади і зараз служу в
лавах ЗСУ |
1 |
0,6% |
0 |
0,0% |
1 |
0,3% |
|
я проживаю зараз в громаді як ВПО |
19 |
10,7% |
4 |
3,7% |
23 |
8,0% |
|
інше |
27 |
15,2% |
0 |
0,0% |
27 |
9,4% |
У Южненській ТГ кількість респондентів, які проживають у своїй громаді, є
трохи більшою 90 (83,3%) порівняно з Чорноморською ТГ 86 (48,3%). Водночас у
Чорноморській ТГ спостерігається вища мобільність — більше опитаних мешкає в
інших громадах або за кордоном.
2. В якому населеному пункті Чорноморської або
Южненської громади Ви зараз проживаєте?
|
|
|
Респонденти з обох громад переважно проживають в адміністративних центрах
своїх ТГ. Зокрема, у Чорноморську проживає 65,2% опитаних (116 осіб), а в
Південному – 86,1% (93 особи).
У Чорноморській громаді також частина молоді проживає в Олександрівці
(8,4%), Бурлачій Балці (2,8%) та Малодолинському (6,2%). Тоді як у Южненській
ТГ проживання опитаної молоді поза містом Южне є поодиноким і розсіяним —
частки респондентів із населених пунктів Нові Білярі, Сичавка, Кошари, Булдинка
не перевищують 2-4%.
Ці дані свідчать про високу концентрацію молоді в адміністративних центрах
своїх громад.
3. Ваша стать
Серед учасників опитування переважають представниці жіночої статі – 60,1%
(172 особи), чоловіків – 35,7% (102 особи). Ще 4,2% (12 осіб) обрали варіант
«не бажаю відповідати».
У розрізі громад отримані дані є співмірними та вказують на вищу
залученість молоді жіночої статі до участі в опитуванні:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
чоловіча |
65 |
36,5% |
37 |
34,3% |
102 |
35,7% |
|
жіноча |
104 |
58,4% |
68 |
63,0% |
172 |
60,1% |
|
не бажаю відповідати |
9 |
5,1% |
3 |
2,8% |
12 |
4,2% |
4. Скільки Вам повних років?
Учасниками опитування переважно стали підлітки віком від 14 до 17 років –
ця вікова категорія становить 69,2% (198 осіб) від загальної кількості
респондентів. У той час як представників старшої молоді 18-23 років та 24-35
років – по 15,4% (44 особи) відповідно.
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
від 14 до 17 |
125 |
70,2% |
73 |
67,6% |
198 |
69,2% |
|
від 18 до 23 |
35 |
19,7% |
9 |
8,3% |
44 |
15,4% |
|
від 24 до 35 |
18 |
10,1% |
26 |
24,1% |
44 |
15,4% |
В обох громадах до опитування долучились більше респондентів 14-17 років:
70,2% – у Чорноморській ТГ та 67,6% – Южненській ТГ. Водночас у Чорноморській
громаді спостерігається більша активність молоді 18-23 років (19,7%), порівняно
з молоддю 24-35 років, частка яких становить лише 10,1%. У Южненській громаді
навпаки: молодь віком 24-35 років (24,1%) представлена активніше, тоді як
категорія 18-23 років – менш численна (8,3%).
Отримані дані свідчать про високу активність наймолодшої вікової групи у
процесі опитування, що пов’язано з можливістю залучити дану цільову аудиторію
через навчальні заклади та меншим комунікаційним зв’язком зі старшими молодими
людьми.
5. Чим Ви займаєтесь? (Респонденти мали можливість обрати декілька варіантів відповіді)
Результати опитування демонструють, що основну частину респондентів
становлять учні та студенти. Зокрема, 45,1% опитаних навчаються у школах, а ще
39,5% – є студентами. Тож понад 84% учасників опитування є молоддю, яка активно
навчається.
Інші категорії зайнятості були представлені значно меншою мірою. Так 11,9%
респондентів ідентифікують себе як безробітні, 5,9% працюють у бюджетній сфері,
а 4,9% – на підприємствах. У приватному секторі та самозайнятих осіб
(підприємців) – по 4,2% відповідно. Незначна частка опитаних є депутатами
місцевої ради – 1,7% та працюючими в органах влади – 1,7%.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
учень (учениця) |
58 |
32,6% |
71 |
65,7% |
129 |
45,1% |
|
студент (студентка) |
106 |
59,6% |
7 |
6,5% |
113 |
39,5% |
|
працюю у бюджетній сфері |
8 |
4,5% |
9 |
8,3% |
17 |
5,9% |
|
працюю на підприємстві |
5 |
2,8% |
9 |
8,3% |
14 |
4,9% |
|
працюю у приватній фірмі |
8 |
4,5% |
4 |
3,7% |
12 |
4,2% |
|
самозайнята особа/підприємець |
7 |
3,9% |
5 |
4,6% |
12 |
4,2% |
|
безробітний (безробітна) |
21 |
11,8% |
13 |
12,0% |
34 |
11,9% |
|
депутат (депутатка) місцевої ради |
1 |
0,6% |
4 |
3,7% |
5 |
1,7% |
|
працюю в органах влади |
3 |
1,7% |
2 |
1,9% |
5 |
1,7% |
|
інше |
3 |
1,7% |
3 |
2,8% |
6 |
2,1% |
Освітній статус є домінуючим серед опитаної молоді обох громад. Проте у
Чорноморській ТГ спостерігається значно більша частка студентів (59,6%)
порівняно з Южненською ТГ (6,5%). Натомість частка учнів у Южненській ТГ є
вищою – 65,7% проти 32,6%.
По всім іншим варіантам відповідей в обох громадах відмінності незначні.
6. Який Ваш сімейний стан? (Респонденти мали можливість обрати декілька варіантів відповіді)
Більшість учасників опитування (79,4%) обрали варіант
«неодружений/незаміжня», що очікувано з огляду на переважання молоді 14-17
років серед респондентів. Разом із тим, серед опитаних також присутні молоді
люди з досвідом подружнього життя та батьківства: 11,9% вказали, що перебувають
у шлюбі, а 7,7% – мають дитину або дітей.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
неодружений/незаміжня |
142 |
79,8% |
85 |
78,7% |
227 |
79,4% |
|
одружений/заміжня |
17 |
9,6% |
17 |
15,7% |
34 |
11,9% |
|
маю дитину (дітей) |
11 |
6,2% |
11 |
10,2% |
22 |
7,7% |
|
інше |
21 |
11,8% |
8 |
7,4% |
29 |
10,1% |
Порівняння результатів опитування Чорноморської та Южненської громад
свідчить про загальну подібність у структурі сімейного стану респондентів.
7. Чи берете Ви участь у громадській діяльності?
Більшість опитаних молодих людей не залучені до громадської діяльності.
Зокрема, 42,7% респондентів зазначили, що не беруть участі, бо не вистачає
часу. Ще 31,8% вказали, що громадська діяльність їх не цікавить, а 8% – що не
можуть бути активними, оскільки перебувають за межами громади. Тож понад 82%
респондентів не є активними учасниками громадського життя у своїх громадах.
Лише 13,6% опитаних молодих людей беруть участь у громадській діяльності, а
саме: 8,4% молоді є членами громадських або благодійних організацій, а 5,2% –
працюють в якості волонтерів.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так, я є членом громадської чи благодійної
організації |
10 |
5,6% |
14 |
13,0% |
24 |
8,4% |
|
так, я працюю в якості волонтера |
7 |
3,9% |
8 |
7,4% |
15 |
5,2% |
|
ні, на жаль, не вистачає часу |
86 |
48,3% |
36 |
33,3% |
122 |
42,7% |
|
ні, оскільки я перебуваю за межами громади |
17 |
9,6% |
6 |
5,6% |
23 |
8,0% |
|
ні, громадська діяльність мене не цікавить |
53 |
29,8% |
38 |
35,2% |
91 |
31,8% |
|
інше |
5 |
2,8% |
6 |
5,6% |
11 |
3,8% |
Низький рівень залученості до громадської діяльності характерний для обох
громад. Понад 87% респондентів із Чорноморської ТГ вказали, що не беруть участі
в громадському житті через брак часу, проживання за межами громади або
відсутність інтересу до цієї сфери. У Южненській ТГ ці показники складають 74%.
За сукупністю показників рівень громадської активності у Южненській ТГ є
вищим і становить 20,4% проти 9,6% у Чорноморській громаді.
Отримані результати вказують на низький рівень громадської активності серед
молоді, який часто пояснюється не лише браком часу, а й низькою мотивацією до
залучення. Проте частина молоді вже ж має досвід волонтерства або членства в
організаціях.
8. Чи бачите Ви перспективи для своєї професійної, підприємницької чи громадської реалізації у громаді?
Відповіді респондентів демонструють певні сумніви молоді щодо можливостей
реалізації у своїй громаді. Лише 18,5% респондентів вважають, що бачать для
себе багато перспектив для професійного, підприємницького чи громадського
розвитку. Ще 46,2% обрали варіант, що бачать у громаді деякі перспективи. Однак
понад третина молодих людей (35,3%) відповіли, що не бачать жодних перспектив.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так, бачу для себе у громаді багато
перспектив |
35 |
19,7% |
18 |
16,7% |
53 |
18,5% |
|
бачу у громаді деякі перспективи |
86 |
48,3% |
46 |
42,6% |
132 |
46,2% |
|
не бачу жодних перспектив |
57 |
32,0% |
44 |
40,7% |
101 |
35,3% |
Найбільш поширеним варіантом відповіді в обох громадах є «бачу у громаді
деякі перспективи» – 48,3% у Чорноморській ТГ та 42,6% у Южненській ТГ. Більша
частка оптимістично налаштованих респондентів зафіксована у Чорноморській ТГ:
19,7% вважають, що мають багато перспектив для реалізації (порівняно з 16,7% у
Южненській громаді).
У Чорноморській ТГ частка респондентів, які не бачать жодних перспектив
становить 32%, а в Южненській – 40,7%.
Отримані результати свідчать про те, що хоча частина молоді вбачає
потенціал у розвитку на місцевому рівні, більшість або сумнівається, або взагалі
не пов’язує свою реалізацію з громадою.
9. Відмітьте, будь ласка, які потреби для Вас як молодої людини зараз є найбільш важливими (оберіть не більше трьох)?
Результати опитування демонструють, що ключовими пріоритетами для молоді є
питання працевлаштування та самореалізації. Найбільш важливими потребами молодь
вважає наявність високооплачуваної роботи (71,3%) та роботи за вподобаннями
(57,7%).
Також серед пріоритетів молодь відмітила освітні потреби: отримати якісну
шкільну (32,5%), професійну (51%) та вищу освіту (32,2%).
Важливого значення для молодих людей мають збільшення можливостей для
цікавого дозвілля (40,9%) та активного спілкування з однолітками (26,2%).
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
отримати якісну шкільну освіту |
47 |
26,4% |
46 |
42,6% |
93 |
32,5% |
|
отримати якісну професійну освіту |
110 |
61,8% |
36 |
33,3% |
146 |
51,0% |
|
отримати якісну вищу освіту |
52 |
29,2% |
40 |
37,0% |
92 |
32,2% |
|
знайти роботу за вподобанням |
110 |
61,8% |
55 |
50,9% |
165 |
57,7% |
|
знайти високооплачувану роботу |
126 |
70,8% |
78 |
72,2% |
204 |
71,3% |
|
мати більше можливостей для цікавого
дозвілля |
67 |
37,6% |
50 |
46,3% |
117 |
40,9% |
|
мати можливість для активного спілкування з
однолітками |
42 |
23,6% |
33 |
30,6% |
75 |
26,2% |
|
інше |
8 |
4,5% |
9 |
8,3% |
17 |
5,9% |
Потреба в роботі за вподобаннями та з гідною оплатою праці висока в обох
громадах і є найбільш об’єднуючою категорією для молоді, незалежно від місця
проживання.
Освітні потреби обох громад подібні, проте, у Чорноморській ТГ переважають
запити на якісну професійну освіту (61,8%) порівняно з Южненською громадою
(33,3%). Натомість у Южненській ТГ акценти дещо зміщені на збільшення
можливостей для цікавого дозвілля (46,3%), оскільки ця потреба зайняла третє
місце за важливістю.
Ці результати вказують на те, що молодь найбільше прагне реалізувати себе
через професію та працю, але водночас відчуває дефіцит у сфері дозвілля та
соціальних комунікацій.
10. Якщо Ви проживаєте у громаді за межами її адміністративного центру, чи відчуваєте Ви потребу в розширенні можливостей для розвитку освітніх, творчих та фізичних здібностей у Вашому населеному пункті?
Понад половина респондентів (58%) відчувають потребу в розширенні
можливостей для розвитку освітніх, творчих та фізичних здібностей у своєму
населеному пункті. Лише 26,6% молодих людей вважають наявні умови задовільними,
а 15,4% – не цікавляться згаданими можливостями для розвитку.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так, я відчуваю потребу в розширенні
вказаних можливостей для розвитку |
88 |
49,4% |
78 |
72,2% |
166 |
58,0% |
|
ні, наявні можливості для розвитку в моєму
населеному пункті мене цілком задовольняють |
60 |
33,7% |
16 |
14,8% |
76 |
26,6% |
|
мене взагалі не цікавлять згадані
можливості для розвитку у моєму населеному пункті |
30 |
16,9% |
14 |
13,0% |
44 |
15,4% |
В обох громадах переважає відповідь «так, я відчуваю потребу в розширенні
вказаних можливостей для розвитку». Однак у Чорноморській ТГ цей показник
становить 49,4%, тоді як у Южненській ТГ – 72,2%, що може свідчити про вищий
рівень невдоволення розвитком молодіжної інфраструктури на периферійних
територіях громади.
У Чорноморській ТГ більше респондентів вказали, що наявні можливості для
розвитку їх цілком задовольняють (33,7% проти 14,8% у Южненській ТГ), а частка
тих, хто не цікавиться згаданими можливостями, є відносно невеликою в обох
громадах.
Загалом отримані дані вказують на недостатній рівень розвитку можливостей
для освітньої, культурної та спортивної самореалізації молоді, особливо поза
межами адміністративних центрів.
11. Якщо Ви проживаєте у громаді за межами її адміністративного центру, чи відчуваєте Ви потребу у кращому доступі до освітніх, творчих та спортивних послуг, які надаються у центрі Вашої громади?
Значна частина молоді (42,7%) відчуває потребу у кращому доступі до
освітніх, творчих і спортивних послуг, які надаються в адміністративних центрах
громад. Водночас 34,6% респондентів вважають, що мають достатній доступ до
зазначених послуг, а 22,7% відповіли, що такі послуги їх не цікавлять.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так, відчуваю потребу у кращому доступі |
62 |
34,8% |
60 |
55,6% |
122 |
42,7% |
|
ні, я маю достатній доступ до вказаних
послуг |
68 |
38,2% |
31 |
28,7% |
99 |
34,6% |
|
мене не цікавлять вказані послуги в центрі
громади |
48 |
27,0% |
17 |
15,7% |
65 |
22,7% |
У Южненській ТГ частка тих, хто потребує кращого доступу, є вищою (55,6%)
порівняно з Чорноморською ТГ (34,8%). Натомість у Чорноморській ТГ більше
молодих людей вважають, що мають достатній доступ до вказаних послуг – 38,2%
проти 28,7% у Южненській. Водночас у Чорноморській ТГ понад чверть респондентів
(27%) зазначили, що їх взагалі не цікавлять такі послуги, тоді як у Южненській
цей показник нижчий – 15,7%.
Отримані результати вказують на те, що послуги, які надаються у центрах
громад, залишаються частково недоступними для молоді, яка проживає в інших
населених пунктах громади. Це може свідчити про територіальну віддаленість та
логістичні бар’єри, які заважають молодим людям повноцінно користуватися
вказаними послугами.
Варто зауважити, що переважна більшість опитаних проживає в адмінцентрах
громад, тож, враховуючи також результати попереднього питання, можна
припустити, що йдеться про усвідомлення молоддю нерівномірного доступу до
освітніх, творчих та спортивних послуг на території громади, зокрема на периферії.
12. Оцініть, будь ласка, за 5-бальною шкалою,
якою мірою наведені нижче об’єкти соціальної інфраструктури, які діють у
Вашій громаді, задовольняють Ваші потреби (де 5 – найвища, а 1 – найнижча
оцінка):
Чорноморська ТГ
Нижче наведено графічні результати опитування мешканців Чорноморської громади щодо задоволення їхніх потреб різними об’єктами соціальної інфраструктури.
Представимо графічні дані у табличному вигляді. Таблиця містить кількість
респондентів, які надали ту чи іншу оцінку, відсоток тих, кому було важко
оцінити, а також розраховану середню оцінку для кожного об’єкта соціальної
інфраструктури, яка відображає загальний рівень задоволеності.
Середня оцінка розрахована за формулою середнього зваженого, де вага
відповіді – кількість респондентів, які обрали відповідну оцінку.
Визначено пороги задоволеності респондентів: 4–5 балів – висока, 3–3,99 –
середня, 2–2,99 – нижче середнього, менше 2 – низька задоволеність.
|
Об’єкт соціальної інфраструктури |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Важко оцінити |
% «Важко оцінити» |
Середня оцінка |
|
заклади шкільної освіти |
14 |
16 |
48 |
42 |
35 |
23 |
12,92% |
3,44 |
|
заклади позашкільної освіти |
4 |
23 |
37 |
53 |
28 |
33 |
18,54% |
3,54 |
|
спортивні заклади та майданчики |
9 |
13 |
49 |
55 |
36 |
16 |
8,99% |
3,59 |
|
зелені зони відпочинку |
14 |
25 |
39 |
47 |
39 |
14 |
7,87% |
3,44 |
|
бібліотеки |
13 |
22 |
41 |
38 |
46 |
18 |
10,11% |
3,51 |
|
розважальні заклади |
18 |
31 |
36 |
40 |
34 |
19 |
10,67% |
3,26 |
|
заклади громадського харчування |
9 |
14 |
41 |
59 |
42 |
13 |
7,30% |
3,67 |
|
молодіжні центри |
17 |
24 |
34 |
44 |
33 |
26 |
14,61% |
3,34 |
|
молодіжні простори (хаби, коворкінги) |
20 |
21 |
32 |
33 |
28 |
44 |
24,72% |
3,21 |
|
молодіжні онлайн-платформи для спілкування,
навчання, реалізації проєктів |
19 |
14 |
33 |
39 |
38 |
35 |
19,66% |
3,44 |
Як видно з результатів обрахунку середньої оцінки, усі об’єкти соціальної
інфраструктури отримали оцінку вище 3 балів.
Найвищі середні оцінки отримали заклади громадського харчування (3,67),
спортивні заклади та майданчики (3,59), заклади позашкільної освіти (3,54),
бібліотеки (3,51).
Заклади шкільної освіти, зелені зони відпочинку та молодіжні
онлайн-платформи для спілкування, навчання і реалізації проєктів отримали
однакову середню оцінку – 3,44.
Найнижчі оцінки отримали молодіжні центри (3,34), розважальні заклади
(3,26), молодіжні простори (хаби, коворкінги) (3,21).
Частка респондентів, яким було важко оцінити рівень задоволеності потреб,
коливається від 7,30% до 24,72%. Цікаво, що найбільші значення спостерігаються
у таких об’єктів, як молодіжні простори (24,72%), молодіжні онлайн-платформи
(19,66%) та молодіжні центри (14,61%), що корелюють з їхніми невисокими
середніми оцінками. Це може свідчити про певну невизначеність у сприйнятті
респондентами цих об’єктів та їхню недостатню розвиненість для задоволення
потреб громади.
Водночас складність оцінити заклади позашкільної освіти (18,54%)
супроводжується доволі високою середньою оцінкою цих об’єктів соціальної
інфраструктури. Це може свідчити про те, що позашкільні заклади популярні серед
певних груп респондентів і для тих, хто їх відвідує, характерний вищий рівень
задоволеності.
Результати свідчать про переважно позитивний рівень задоволеності потреб
респондентів роботою об’єктів соціальної інфраструктури у громаді. Водночас ці
об’єкти потребують додаткового розвитку для підвищення рівня задоволеності до
високого.
Южненська ТГ
Нижче наведено графічні результати опитування мешканців Южненської громади щодо задоволення їхніх потреб різними об’єктами соціальної інфраструктури.
Для наочності представимо графік у вигляді таблиці. Нижченаведена таблиця
містить розподіл оцінок респондентів, частку тих, хто відповів «Важко оцінити»
та розраховану середню оцінку для кожного об’єкта соціальної інфраструктури,
яка характеризує рівень задоволеності.
Середня оцінка обчислена як середнє зважене, де вагою є кількість
респондентів, які обрали відповідну оцінку.
Пороги задоволеності визначено наступним чином: 4–5 балів – висока, 3–3,99
– середня, 2–2,99 – нижче середнього, менше 2 – низька задоволеність.
|
Об’єкт соціальної інфраструктури |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Важко оцінити |
% «Важко оцінити» |
Середня оцінка |
|
заклади шкільної освіти |
8 |
12 |
23 |
42 |
20 |
3 |
2,78% |
3,51 |
|
заклади позашкільної освіти |
8 |
8 |
25 |
30 |
22 |
15 |
13,89% |
3,54 |
|
спортивні заклади та майданчики |
6 |
7 |
24 |
39 |
24 |
8 |
7,41% |
3,68 |
|
зелені зони відпочинку |
11 |
9 |
29 |
24 |
23 |
12 |
11,11% |
3,41 |
|
бібліотеки |
22 |
15 |
15 |
21 |
13 |
22 |
20,37% |
2,86 |
|
розважальні заклади |
23 |
25 |
27 |
13 |
11 |
9 |
8,33% |
2,64 |
|
заклади громадського харчування |
8 |
13 |
27 |
30 |
21 |
9 |
8,33% |
3,43 |
|
молодіжні центри |
26 |
15 |
25 |
15 |
10 |
17 |
15,74% |
2,65 |
|
молодіжні простори (хаби, коворкінги) |
28 |
16 |
20 |
7 |
10 |
27 |
25,00% |
2,44 |
|
молодіжні онлайн-платформи для спілкування,
навчання, реалізації проєктів |
32 |
16 |
15 |
11 |
15 |
19 |
17,59% |
2,56 |
За результатами опитування респонденти переважно оцінюють об’єкти
соціальної інфраструктури громади як такі, що задовольняють їхні потреби на
середньому рівні, хоча окремі об’єкти отримали нижчі оцінки.
Найвищу середню оцінку отримали спортивні заклади та майданчики (3,68),
заклади позашкільної освіти (3,54) та заклади шкільної освіти (3,51), що
свідчить про задовільний рівень якості послуг у цих сферах.
Трохи нижчі бали отримали заклади громадського харчування (3,43) та зелені
зони відпочинку (3,41).
Нижче середнього опитані оцінили бібліотеки (2,86), молодіжні центри
(2,65), розважальні заклади (2,64), молодіжні онлайн-платформи (2,56) та
молодіжні простори (2,44). Це вказує на потребу у розвитку цих об’єктів для
підвищення рівня задоволеності потреб респондентів.
Частка респондентів, яким було важко надати оцінку, коливається від 2,78%
до 25%. Цікаво, що об’єкти з відносно високим відсотком респондентів, яким було
важко оцінити рівень задоволеності їх роботою – молодіжні простори (25%),
бібліотеки (20,37%), молодіжні онлайн-платформи (17,59%) та молодіжні центри
(15,74%) – одночасно отримали найнижчі середні оцінки. Це може свідчити про
певну невизначеність у сприйнятті цих об’єктів та поки що обмежений потенціал
для задоволення потреб молоді.
Загалом результати свідчать, що громада задовольняє основні освітні та
спортивні потреби респондентів, тоді як культурні та молодіжні простори
потребують додаткової уваги для підвищення рівня задоволеності.
13. Оцініть, будь ласка, за 5-бальною шкалою,
якою мірою наведені нижче інституції та особи, які діють у Вашій
громаді, та заходи, що проводяться, задовольняють Ваші потреби:
Чорноморська ТГ
На графіку представлені результати опитування молоді Чорноморської громади
про те, наскільки різні напрямки підтримки молоді (інституції, особи та
програми), що діють у громаді, задовольняють їхні потреби.
Для кращої наочності відобразимо отримані результати в табличному вигляді,
розрахуємо середню оцінку та відсоток тих, кому важко оцінити рівень
задоволеності потреб наведеними напрямками підтримки молоді.
Середня оцінка розрахована як середньозважене значення за 5-бальною шкалою
(без варіанту «Важко оцінити»). Частка респондентів, які відповіли «Важко
оцінити», наведена в окремій колонці нижченаведеної таблиці.
Пороги рівня задоволеності визначені так: 4–5 балів – висока, 3–3,99 –
середня, 2–2,99 – нижче середнього, менше 2 – низька задоволеність.
|
Напрями підтримки молоді |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Важко оцінити |
% «Важко оцінити» |
Середня оцінка |
|
молодіжні ради |
22 |
25 |
35 |
24 |
14 |
58 |
32,58% |
2,86 |
|
молодіжні громадські організації |
13 |
29 |
43 |
26 |
18 |
49 |
27,53% |
3,05 |
|
молодіжні працівники |
11 |
21 |
37 |
41 |
21 |
47 |
26,40% |
3,31 |
|
цільові програми з підтримки молоді |
17 |
22 |
39 |
28 |
22 |
50 |
28,09% |
3,13 |
Респонденти переважно оцінюють наведені напрями підтримки молоді як такі,
що задовольняють їхні потреби на середньому рівні, хоча окремі інституції
отримали нижчі оцінки.
Найвищу середню оцінку отримали молодіжні працівники (3,31) та цільові
програми з підтримки молоді (3,13), що свідчить про задовільний рівень впливу
цих напрямів на задоволення потреб молоді. Трохи нижче оцінені молодіжні
громадські організації (3,05), що також відповідає середньому рівню
задоволеності.
Нижче середнього оцінено молодіжні ради (2,86), що підкреслює важливість
роботи в напрямку розвитку молодіжної політики в громаді.
Частка респондентів, яким було важко оцінити напрями підтримки, коливається
від 26,4% до 32,58%. При цьому найвищий відсоток спостерігається при визначенні
рівня задоволеності потреб діяльністю молодіжних рад. Це вказує на те, що
респонденти поки що недостатньо обізнані про роботу цього
консультативно-дорадчого органу.
Загалом результати показують, що наведені інституції, особи та програми
певною мірою задовольняють потреби опитаних. Водночас варто посилити
інформування та заходи зі сприяння залученню молоді до громадського життя через
діяльність Молодіжної ради громади.
Южненська ТГ
На графіку відображено результати опитування молоді Южненської громади щодо
того, наскільки різні інституції, особи та програми, що діють у громаді,
відповідають їхнім потребам.
Представимо отримані результати в табличному вигляді, розрахуємо середню
оцінку (за формулою середнього зваженого) та частку респондентів, яким було
важко оцінити рівень задоволеності функціонуванням наведених напрямів підтримки
молоді.
Встановлено наступні пороги задоволеності: 4–5 балів – висока, 3–3,99 –
середня, 2–2,99 – нижче середнього, менше 2 – низька задоволеність.
|
Напрями підтримки молоді |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Важко оцінити |
% «Важко оцінити» |
Середня оцінка |
|
молодіжні ради |
22 |
13 |
20 |
8 |
15 |
30 |
27,78% |
2,76 |
|
молодіжні громадські організації |
21 |
11 |
23 |
15 |
10 |
28 |
25,93% |
2,78 |
|
молодіжні працівники |
22 |
4 |
23 |
19 |
16 |
24 |
22,22% |
3,04 |
|
цільові програми з підтримки молоді |
21 |
11 |
23 |
14 |
17 |
22 |
20,37% |
2,94 |
Респонденти здебільшого оцінюють наведені напрями підтримки молоді як такі,
що задовольняють їхні потреби на рівні нижче середнього. Лише окремі напрямки
отримали середню оцінку.
Найвищу оцінку отримали молодіжні працівники (3,04), що відповідає
середньому рівню задоволеності. У той же час молодіжні ради (2,76), молодіжні
громадські організації (2,78) та цільові програми з підтримки молоді (2,94)
оцінені нижче середнього рівня, що свідчить про потребу їх подальшого розвитку.
Відсоток респондентів, які не змогли оцінити рівень задоволеності,
коливається від 20,37% до 27,78% – найбільший при оцінці рівня задоволеності
потреб діяльністю молодіжних рад, що вказує на обмежену поінформованість щодо
роботи цього консультативно-дорадчого органу.
Загалом результати показують, що наявні інституції та програми частково
задовольняють потреби молоді. Тому слід посилити інформування та заходи зі
сприяння залученню молоді до громадського життя через діяльність Молодіжної
ради, а також продовжувати розвиток інших напрямків підтримки молоді.
14. Які з наведених нижче інструментів місцевої демократії використовуються на території Вашої громади?
Більше половини респондентів (58,4%) обрали відповідь «мені про це не
відомо», що є найвищим показником серед усіх варіантів.
Найбільш поширеними інструментами стали: письмові звернення громадян до
місцевої влади (28,7%), гугл- та телефонні опитування, організовані місцевою
радою (24,1%), гарячі телефонні лінії (22%), громадські обговорення (20,3%).
Менше ніж 20% респондентів відзначили такі інструменти як: електронні
петиції (19,9%), будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети (17,5%),
громадські слухання (16,4%), загальні збори (15,7%), громадські, молодіжні ради
(14%), місцеві ініціативи (10,1%).
Інші інструменти громадської участі отримали незначний рівень згадуваності,
а саме: доступ до засідань міської ради та її виконавчих органів (7%),
громадська експертиза (4,5%), бюджет участі (4,2%).
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
письмові звернення громадян до місцевої
влади |
48 |
27,0% |
34 |
31,5% |
82 |
28,7% |
|
громадські обговорення |
40 |
22,5% |
18 |
16,7% |
58 |
20,3% |
|
громадські слухання |
32 |
18,0% |
15 |
13,9% |
47 |
16,4% |
|
загальні збори |
29 |
16,3% |
16 |
14,8% |
45 |
15,7% |
|
громадська експертиза |
9 |
5,1% |
4 |
3,7% |
13 |
4,5% |
|
електронні петиції |
33 |
18,5% |
24 |
22,2% |
57 |
19,9% |
|
громадські, молодіжні ради |
23 |
12,9% |
17 |
15,7% |
40 |
14,0% |
|
будинкові, вуличні, квартальні, сільські
комітети |
29 |
16,3% |
21 |
19,4% |
50 |
17,5% |
|
гугл- та телефонні опитування, організовані
місцевою радою |
40 |
22,5% |
29 |
26,9% |
69 |
24,1% |
|
гарячі телефонні лінії |
43 |
24,2% |
20 |
18,5% |
63 |
22,0% |
|
бюджет участі |
9 |
5,1% |
3 |
2,8% |
12 |
4,2% |
|
місцеві ініціативи |
17 |
9,6% |
12 |
11,1% |
29 |
10,1% |
|
доступ до засідань міської ради та її
виконавчих органів |
12 |
6,7% |
8 |
7,4% |
20 |
7,0% |
|
мені про це не відомо |
101 |
56,7% |
66 |
61,1% |
167 |
58,4% |
В обох громадах більшість респондентів відзначили, що їм не відомо, які
інструменти місцевої демократії використовуються у їхній громаді: 61,1% – у
Южненській та 56,7% – у Чорноморській.
Найпоширенішими інструментами в Чорноморській громаді стали: письмові
звернення громадян до місцевої влади (27%), гарячі телефонні лінії (24,2%),
гугл- та телефонні опитування, організовані місцевою радою (22,5%) та
громадські обговорення (22,5%). У Южненській ТГ письмові звернення громадян до
місцевої влади також найчастіше згадувались – 31,5%, на другому місці – гугл-
та телефонні опитування, організовані місцевою радою (26,9%), а на третьому –
електронні петиції (22,2%).
Менше 20% респондентів з Чорноморської ТГ обрали такі інструменти місцевої
демократії: електронні петиції (18,5%), громадські слухання (18%), загальні
збори (16,3%), будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети (16,3%),
громадські, молодіжні ради (12,9%). Натомість у Южненській ТГ в межах цього ж
діапазону (10%-20%) було відзначено більше інструментів громадської участі,
зокрема: будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети (19,4%), гарячі
телефонні лінії (18,5%), громадські обговорення (16,7%), громадські, молодіжні
ради (15,7%), загальні збори (14,8%), громадські слухання (13,9%), місцеві ініціативи
(11,1%).
Низький рівень згадуваності (до 10%) у Чорноморській громаді отримали такі
інструменти: місцеві ініціативи (9,6%), доступ до засідань міської ради та її
виконавчих органів (6,7%), громадська експертиза (5,1%), бюджет участі (5,1%).
Частково подібна ситуація спостерігається в Южненській ТГ: доступ до засідань
міської ради та її виконавчих органів (7,4%), громадська експертиза (3,7%),
бюджет участі (2,8%).
Результати цього питання вказують на низький рівень обізнаності молоді про
використання інструментів місцевої демократії. Переважній більшості опитаних
про це невідомо, а рівень згадуваності запропонованих інструментів не свідчить
про їх широке застосування. Все це ускладнює залучення молоді до процесів
прийняття рішень.
15. Якими з цих інструментів Ви особисто
користувалися? (Відкрите питання)
Нижче наведені інструменти місцевої демократії, які вказали респонденти
громад.
Чорноморська ТГ
Переважна більшість респондентів, які використовували інструменти
громадської участі, зазначили, що брали участь в опитуваннях, зокрема гугл-
та телефонних опитуваннях (17 відповідей).
Частина респондентів зверталась на гарячі телефонні лінії (13
відповідей).
Певна кількість респондентів вказала, що надсилала письмові звернення громадян до
місцевої влади (7 відповідей).
Деякі респонденти відвідували загальні збори та підписували електронні
петиції (по 4 відповіді).
Поодинокі відповіді свідчать про участь в громадських обговореннях
(3 відповіді) та будинкових, вуличних, квартальних, сільських комітетах (3
відповіді), місцевих ініціативах (2 відповіді), громадських слуханнях (1
відповідь).
Такі інструменти місцевої демократії як: громадська експертиза, громадські,
молодіжні ради, бюджет участі, доступ до засідань міської ради
та її виконавчих органів взагалі ніким не використовувалися.
Проте переважна більшість респондентів не користувалися жодним інструментом
громадської участі (57 відповідей) або ж зазначили, що їм
про це невідомо (7 відповідей). Це відповіді на кшталт «ніякими», «не знаю», «не користувався»,
«мені про це не відомо», що свідчить про значну частку молоді, яка або не
знає про наявні інструменти місцевої демократії, або не користується ними.
Дехто зазначив, що такі заходи не висвітлюються в мережі та немає доступної
інформації про них.
56 осіб взагалі не відповіли на це питання (пропустили, поставили прочерк,
крапку, ін. знак тощо).
Отже, вищеописані результати цього опитування свідчать про низьку
поінформованість молоді про доступні механізми місцевої демократії, що є
суттєвою проблемою. Значна частина респондентів не знає про їх існування або не
розуміє, як ними користуватися.
Южненська ТГ
Найбільш популярними способами взаємодії з місцевою владою виявились письмові
звернення громадян до місцевої влади (7 відповідей), електронні
петиції (7 відповідей), гугл- та телефонні опитування, організовані
місцевою радою (7 відповідей).
Деякі респонденти згадали свою участь у молодіжних радах (3
відповіді).
Частина молоді зверталася на гарячі телефонні лінії (3
відповіді).
Одиничні згадки про участь у загальних зборах, бюджеті
участі та місцевих ініціативах (по 1 відповіді).
Жоден респондент не згадав про використання таких інструментів, як: громадські
обговорення, громадські слухання, громадська
експертиза, будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети та доступ
до засідань міської ради та її виконавчих органів.
Переважна більшість респондентів не користувалися жодним інструментом
місцевої демократії (48 відповідей) або ж зазначили, що їм про це не відомо (6
відповідей). Деякі респонденти прямо заявили, що не зацікавлені в громадській
діяльності. Також згадувалося, що збори якщо і проводять, то у робочий час, що
ускладнює участь.
Пропустили це питання 20 осіб.
Загалом, результати опитування свідчать про те, що більшість молодих людей
в Южненській громаді мало користуються інструментами місцевої демократії. Це
може бути пов’язано як із низьким рівнем поінформованості, так і з браком
мотивації до участі у громадському житті.
16. Що, на Вашу думку, заважає більш активному застосуванню молоддю цих інструментів?
Найчастіше респонденти зазначали, що не вірять у те, що до їхньої думки
прислухаються (58,7%), а також вказували на брак інформації про інструменти
місцевої демократії (54,2%) та навичок користування ними (37,1%).
Понад третина молодих людей (35%) вважає, що активному застосуванню цих
інструментів заважає байдужість молоді до життя громади. Ще 24,8% опитаних
зазначили, що у молоді є інші, більш нагальні справи.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
не вистачає інформації про ці інструменти |
95 |
53,4% |
60 |
55,6% |
155 |
54,2% |
|
не вистачає навичок користування ними |
64 |
36,0% |
42 |
38,9% |
106 |
37,1% |
|
молодь не вірить в те, що до їхньої думки
прислухаються |
94 |
52,8% |
74 |
68,5% |
168 |
58,7% |
|
у молоді є інші більш нагальні справи |
42 |
23,6% |
29 |
26,9% |
71 |
24,8% |
|
байдужість молоді до життя громади |
57 |
32,0% |
43 |
39,8% |
100 |
35,0% |
|
інше |
8 |
4,5% |
7 |
6,5% |
15 |
5,2% |
У Южненській ТГ більшість опитаної молоді (68,5%) не вірить, що до їхньої
думки прислухаються, а понад половина респондентів (55,6%) вказала на
недостатню поінформованість про інструменти місцевої демократії. Натомість у
Чорноморській громаді основною проблемою 53,4% респондентів вказали саме
нестачу інформації, а 52,8% – не вірять, що їх думку чують.
На третьому та четвертому місцях серед проблем, які зазначила молодь
Южненської ТГ – байдужість до життя громади (39,8%) та нестача навичок
користування інструментами громадської участі (38,9%). Натомість у
Чорноморській ТГ пріоритети відрізняються: на третьому місці – нестача навичок
користування інструментами громадської участі (36%), а на четвертому
–байдужість молоді (32%).
П’яту позицію в обох громадах займає однакова проблема: 26,9% респондентів
Южненської ТГ та 23,6% Чорноморської ТГ вважають, що у молоді є інші, більш
нагальні справи.
Отримані дані свідчать, що ключовими бар’єрами для активної участі молоді є
недовіра до того, що їхню думку буде враховано, брак інформації про інструменти
громадської участі, нестача навичок користування ними та низький рівень
зацікавленості. Це означає, що молодь не відчуває себе суб’єктом змін і не
вірить у можливість впливати на процеси прийняття рішень у своїй громаді.
17. Чи виділяються з місцевого бюджету або з інших джерел ресурси на реалізацію у громаді молодіжних ініціатив?
Найбільшу частку серед усіх відповідей (61,5%) становить варіант «мені про
це невідомо». Лише 19,2% опитаних зазначили, що ресурси на молодіжні ініціативи
виділяються з бюджету громади. 15,4% респондентів відзначили, що молодь
самостійно знаходить необхідні ресурси, а 13,6% – що на молодіжні ініціативи і
взагалі на молодіжну політику не виділяються ресурси з бюджету громади. Всього
10,8% відповіли, що ресурси на молодіжні ініціативи отримуються через гранти і
7% вказали, що молодіжні ініціативи підтримують ресурсами місцеві жителі,
підприємці.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так, ресурси на молодіжні ініціативи
виділяються з бюджету громади |
41 |
23,0% |
14 |
13,0% |
55 |
19,2% |
|
на молодіжні ініціативи і взагалі на
молодіжну політику у громаді з бюджету ресурсів не виділяється |
18 |
10,1% |
21 |
19,4% |
39 |
13,6% |
|
ресурси на молодіжні ініціативи отримуються
через гранти |
13 |
7,3% |
18 |
16,7% |
31 |
10,8% |
|
молодь знаходить необхідні ресурси
самостійно |
25 |
14,0% |
19 |
17,6% |
44 |
15,4% |
|
молодіжні ініціативи підтримують ресурсами
місцеві жителі, підприємці |
17 |
9,6% |
3 |
2,8% |
20 |
7,0% |
|
мені про це невідомо |
108 |
60,7% |
68 |
63,0% |
176 |
61,5% |
Порівняння пріоритетності відповідей демонструє наступну ситуацію по
громадах.
У Чорноморській ТГ 60,7% молодих людей та 63% у Южненській вказали, що їм
не відомо чи виділяються ресурси на реалізацію молодіжних ініціатив у громаді.
Ця відповідь є найпоширенішою в обох громадах.
У Чорноморській ТГ більша частка молоді (23%) підтвердила, що ресурси на
молодіжні ініціативи виділяються з бюджету громади. У той час як у Южненській
ТГ 19,4% респондентів вважають, що на молодіжну політику ресурси з бюджету не
виділяються. Ці відповіді – на другому місці.
Третю позицію, як у Чорноморській (14%), так і в Южненській громаді
(17,6%), посідає варіант, що молодь самостійно знаходить необхідні ресурси для
реалізації своїх ініціатив.
На четвертій позиції у громадах опинилися різні варіанти: у Чорноморської
ТГ 10,1% респондентів вважають, що на молодіжні ініціативи не виділяються
ресурси з бюджету громади, тоді як у Южненській 16,7% зазначили, що ці ресурси
отримуються через гранти.
П’яте місце за поширеністю у Чорноморській ТГ займає відповідь, що
молодіжні ініціативи підтримують ресурсами місцеві жителі та підприємці (9,6%).
Натомість у Южненській громаді 13% молоді вважає, що ресурси на молодіжні
ініціативи виділяються з бюджету громади.
На шостій позиції відповіді також відрізняються: у Чорноморській ТГ 7,3%
респондентів вказали, що ресурси на молодіжні ініціативи отримуються через
гранти, тоді як у Южненській ТГ 2,8% зазначили, що молодіжні ініціативи
підтримуються ресурсами місцевих жителів та підприємців.
Частки окремих варіантів відповідей відрізняються незначним чином. Проте
звернемо увагу на різницю, що сягає близько 10%. Зокрема, у Чорноморській ТГ
більше респондентів підтвердили наявність ресурсів з бюджету громади (23% проти
13% у Южненській).
Цікавою є відмінність думок стосовно грантового фінансування молодіжних
ініціатив: більш як вдвічі більше респондентів з Южненської ТГ обрали цю
відповідь (16,7%) порівняно з Чорноморською (7,3%).
Також майже вдвічі більше молоді Южненської ТГ вважає, що на молодіжну
політику не виділяються ресурси з бюджету громади (19,4% проти 10,1% у
Чорноморській).
Отже, отримані дані свідчать про вкрай низьку обізнаність молодих людей
щодо можливостей ресурсної підтримки своїх ініціатив, що теж може обмежувати їх
активність в громадському житті.
18. Вкажіть, будь ласка, основні проблеми у молодіжній сфері Вашої громади (не більше трьох):
Майже половина респондентів вважає, що основними проблемами у молодіжній
сфері є нестача інформації про можливості для молоді (47,9%) та відсутність
належної комунікації між молоддю і владою (47,2%).
Понад третина молодих людей одними з важливих проблем відзначили складнощі
з працевлаштуванням (38,1%) та слабку увагу до духовного, особистісного
розвитку та професійного становлення (33,6%). Ще 27,3% опитаних вказали на
відсутність або незадовільний стан молодіжних просторів.
Приблизно кожен п’ятий респондент відзначив слабку увагу до здоров'я молоді
(22,4%) та відсутність належної комунікації серед молоді (19,9%).
Лише 17,1% опитаних однією з проблем у молодіжній сфері вказали неналежну
безпеку, що досить неочікувано, враховуючи воєнний стан у країні.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
відсутність належної комунікації між
молоддю і владою |
68 |
38,2% |
67 |
62,0% |
135 |
47,2% |
|
відсутність або незадовільний стан
молодіжних просторів |
44 |
24,7% |
34 |
31,5% |
78 |
27,3% |
|
нестача інформації про можливості для
молоді |
88 |
49,4% |
49 |
45,4% |
137 |
47,9% |
|
складнощі працевлаштування |
74 |
41,6% |
35 |
32,4% |
109 |
38,1% |
|
відсутність належної комунікації серед
молоді |
32 |
18,0% |
25 |
23,1% |
57 |
19,9% |
|
слабка увага здоров’ю молоді |
41 |
23,0% |
23 |
21,3% |
64 |
22,4% |
|
слабка увага до духовного, особистісного
розвитку та професійного становлення |
56 |
31,5% |
40 |
37,0% |
96 |
33,6% |
|
неналежна безпека |
28 |
15,7% |
21 |
19,4% |
49 |
17,1% |
|
інше |
9 |
5,1% |
7 |
6,5% |
16 |
5,6% |
Щоб оцінити пріоритетність проблем у кожній громаді, ранжуємо отримані
відповіді за значущістю та звернемо увагу на відмінності.
|
№ |
Відповіді у Чорноморській ТГ |
Кількість |
% |
|
№ |
Відповіді у Южненській ТГ |
Кількість |
% |
|
1 |
нестача інформації про можливості для
молоді |
88 |
49,4% |
|
1 |
відсутність належної комунікації між
молоддю і владою |
67 |
62,0% |
|
2 |
складнощі працевлаштування |
74 |
41,6% |
|
2 |
нестача інформації про можливості для
молоді |
49 |
45,4% |
|
3 |
відсутність належної комунікації між
молоддю і владою |
68 |
38,2% |
|
3 |
слабка увага до духовного, особистісного
розвитку та професійного становлення |
40 |
37,0% |
|
4 |
слабка увага до духовного, особистісного
розвитку та професійного становлення |
56 |
31,5% |
|
4 |
складнощі працевлаштування |
35 |
32,4% |
|
5 |
відсутність або незадовільний стан
молодіжних просторів |
44 |
24,7% |
|
5 |
відсутність або незадовільний стан
молодіжних просторів |
34 |
31,5% |
|
6 |
слабка увага здоров’ю молоді |
41 |
23,0% |
|
6 |
відсутність належної комунікації серед
молоді |
25 |
23,1% |
|
7 |
відсутність належної комунікації серед
молоді |
32 |
18,0% |
|
7 |
слабка увага здоров’ю молоді |
23 |
21,3% |
|
8 |
неналежна безпека |
28 |
15,7% |
|
8 |
неналежна безпека |
21 |
19,4% |
|
9 |
інше |
9 |
5,1% |
|
9 |
інше |
7 |
6,5% |
Після проведеного ранжування видно, що пріоритетність проблем у молодіжній
сфері для молоді громад дещо відрізняється.
На першому місці у Чорноморській громаді – проблема нестачі інформації про
можливості для молоді (49,4%), тоді як у Южненській ТГ цей варіант посів друге
місце (45,4%), поступившись проблемі комунікації з владою.
Складнощі з працевлаштуванням молоді в Чорноморській ТГ зайняли друге місце
(41,6%), тоді як у Южненській – четверте (32,4%).
Відсутність належної комунікації між молоддю та владою є ключовою проблемою
для Южненської громади (62%) та третьою за важливістю для Чорноморської
(38,2%).
Проблема недостатньої уваги до духовного, особистісного розвитку та
професійного становлення посіла четверту позицію у Чорноморській громаді
(31,5%) та третю – у Южненській (37%).
На п’ятому місці в обох громадах – відсутність або незадовільний стан
молодіжних просторів (24,7% у Чорноморській та 31,5% у Южненській).
Слабка увага здоров’ю молоді має трохи вищу пріоритетність для
Чорноморської ТГ (шосте місце – 23%) порівняно з Южненською (сьоме місце –
21,3%).
Близькі за пріоритетністю відповіді в обох громадах щодо відсутності
належної комунікації серед молоді: сьома позиція у Чорноморській ТГ (18%) та
шоста – у Южненській ТГ (23,1%).
Неналежна безпека найменше згадується як проблема в обох громадах: 15,7% у
Чорноморській та 19,4% у Южненській.
Отримані дані свідчать, що ключовими проблемами молоді в обох громадах є
брак інформації про можливості для молоді та відсутність комунікації з владою.
Разом із цим молодь вказує на труднощі з працевлаштуванням, слабку увагу до
духовного, особистісного розвитку та професійного становлення, незадовільний
стан молодіжних просторів тощо.
19. У чому, на Ваш погляд, є основні причини
вказаних проблем? (Відкрите питання)
На основі відповідей респондентів можна виокремити основні причини проблем
у молодіжній сфері: недостатня комунікація та інформування; байдужість влади до
молодіжних питань; пасивність молоді та відсутність мотивації; соціальні та
економічні фактори; обмежені можливості для самореалізації; невизначеність,
небажання відповідати, інше.
Чорноморська ТГ
1. Недостатня комунікація та інформування
Респонденти пов’язують проблеми молодіжної сфери з недостатньою
комунікацією та слабким інформуванням про наявні можливості.
Багато відповідей вказують на брак інформаційного забезпечення, наприклад: «нестача інформації про можливості для
молоді», «відсутність інформації», «не вистачає інформації»,
«непоінформованість». Частина учасників вказує на недостатній рівень
комунікації: «слабка комунікація щодо
можливостей розвитку у молодіжній сфері», «немає розголосу», «недостатня
комунікація, низька активність молоді, відсутність платформ для діалогу».
Деякі наголошують на нестачі спілкування серед молоді: «відсутність належної комунікації серед молоді», «немає для молоді
спілкування… це зустрічі, познайомитися с новими людьми». Водночас опитані
наголошують, що «молодь не знає у кого
можна попросити допомоги у таких справах».
Також у відповідях підкреслюється відсутність сучасних інструментів для
комунікації: «У 21 сторіччі все
відбувається за допомогою смартфону або комп'ютера. Відсутні будь-які додатки,
сайти».
2. Байдужість влади до молодіжних питань
У відповідях респонденти прямо вказують на брак зацікавленості та підтримки
з боку органів влади. Часто звучать формулювання про байдужість керівництва: «байдужість місцевої влади», «байдужість
місцевих рад», «байдужість керівництва», «влада не зацікавлена»,
«незацікавлений мер міста», «недостатня увага до цих проблем керівництвом».
Деякі звертають увагу на відсутність інтересу до життя молоді з боку
старшого покоління: «бездіяльність влади
та небажання у розвитку життя молоді», «влада не цікавиться молоддю, не
цікавлять вподобання, бажання молоді», «дорослі, яким байдуже на проблеми й
інше у молодих людей», «відсутність підтримки молоді зі сторони старшого
покоління». Також присутні думки щодо необізнаності влади та недовіри до
неї: «необізнаність влади та недовіра
молодого покоління владі».
Окремі учасники деталізують, що причини проблем у молодіжній сфері
пов’язані з недостатньою увагою до розвитку молодіжної політики в громаді,
зокрема: «невмотивованість фахівця по
роботі з молоддю та розвитком молодіжної політики», «відсутність програм,
проектів задля їх вирішення», «відсутність комплексної молодіжної політики
громади».
3. Пасивність молоді та відсутність мотивації
Частина респондентів прямо вказує на байдужість молоді до участі в житті
громади: «в першу чергу проблемою є
байдужість молоді». Також
підкреслюється, що молоді люди мають власні справи й обирають їх замість
громадської активності: «у молоді зараз
багато справ для себе, тому не всі можуть відвідувати молодіжні центри та
приймати участь у громаді».
Серед основних причин проблем у молодіжній сфері також звучить думка про
відсутність мотивації та низьку зацікавленість у розвитку громади: «мала зацікавленість молоді та відсутність
мотивації саморозвитку та розвитку місця, де вони живуть», «це не всім цікаво».
4. Соціальні та економічні фактори
Частина учасників пов’язує проблеми з воєнним контекстом: «тому що більше уваги приділяється всьому,
що пов'язано з військовим положенням, тяжке економічне положення», «воєнний
стан, пасивність потенційно активної молоді», «війна головна проблема», «війна»,
«неналежна безпека».
Респонденти також згадують системні проблеми, пов’язані з корупцією, як-от:
«корупція», «в уряді та корупції»,
«корупція, менталітет», а також соціальні бар’єри, зокрема «упередженість до молоді».
Частина відповідей відображає труднощі з пошуком роботи: «складнощі працевлаштування», «знайти
роботу». Окремі респонденти конкретизують, що бар’єром є вимоги до досвіду та віку:
«у більшості підприємств великі потреби у присутності у вас досвіду,
повноліття», «мале бажання працедавців брати до роботи людей без досвіду».
Деякі відповіді звертають увагу на обмежені ресурси: «фінансова грамотність», «малий бюджет».
5. Обмежені можливості для самореалізації
Учасники опитування наголошують, що в громаді бракує спеціальних місць для
молоді: «відсутність молодіжних
просторів», «мало місць для проведення часу на природі». Також додають, що «в місті не так багато простору для молоді,
через військовий стан та небезпеку відсутнє спілкування, що погіршує
комунікацію молоді». Окремо підкреслюється ширший контекст обмежених
можливостей: «не вистачає розвитку міста».
У деяких відповідях згадується якість освіти та питання особистісного
розвитку: «слабка освіта», «незнання
свого призначення, місії для творчості на благо спільне, а не для себе».
6. Невизначеність, небажання відповідати, інше
79 респондентів пропустили це питання. Серед тих, хто надав відповідь,
значна частка вказує на низьку поінформованість або ж небажання долучатися до
аналізу проблем.
Багато учасників прямо зазначають, що не мають знань про питання: «не знаю», «мені не відомо», «навіть не
знаю», «нічого про це не знаю», «мені про це не відомо», «без розуміння».
Зустрічаються відповіді, що демонструють необізнаність в питанні або
складність сформулювати позицію: «не можу
відповісти», «не можу вказати», «нема що відповісти», «на даний момент, мені
складно сказати, адже я перебуваю за кордоном».
Деякі відповіді показують небажання долучатися та відсутність інтересу: «лінь писати», «мені не цікаво». Окремі
висловлювання респондентів є специфічними, складними для систематизації або ж
мають жартівливий чи несерйозний характер, що теж може свідчити про
відстороненість від питання.
Южненська ТГ
1. Недостатня комунікація та інформування
Молоді люди зазначають, що «до них не
прислухаються», а «питання потреб
молоді раніше не піднімалося». Їм «не
вистачає інформації» або ж вона є «непопулярною».
Також вказують на відсутність «належної
комунікації» та «слабкий контакт»
між молоддю та органами влади. Крім того, респонденти звертають увагу на те, що
«молодь не комунікує на інші теми, які
стосуються громадського життя».
2. Байдужість влади до молодіжних питань
Значна частина респондентів вважає, що основні проблеми молодіжної сфери
зумовлені бездіяльністю або байдужістю місцевої влади: «байдужість влади до молоді», «байдужість адміністративних органів»,
«байдужість влади до проблем людей, які проживають у місті», «абсолютна
байдужість влади до своїх громадян», «неувага до становища молоді», «неналежне
ставлення громади та влади до цих питань», «незацікавленість влади цих
галузей», «владі немає діла». Частина респондентів просто вказує на владу
як на основний чинник проблем у молодіжній сфері, зазначаючи лише: «влада», «влада міста», «наша влада».
Деякі респонденти вважають, що «влада
припускає, що на сьогоднішній день вся молодь виїхала за кордон, і тому немає
необхідності створювати щось для молоді та її розвитку».
Також молоді люди відзначають розрив між собою та управлінськими
структурами, зазначаючи, що «влада живе
своїм життям, а молодь своїм».
Ще однією з причин проблем у молодіжній сфері, на думку деяких
респондентів, є те, що керівні посади переважно займають люди старшого віку,
які не прагнуть залучати молодь: «бо в
нас при владі сидять старі люди та не дають дорогу молодим», «пенсіонери на
посадах».
Молодь із сільських населених пунктів громади звертає увагу на відсутність
ініціатив щодо створення молодіжного простору: «Ніхто не хоче займатися організацією молодіжного простору. Село
маленьке, навколо підприємства, кошти сюди вкладати ніхто не буде».
3. Пасивність молоді та відсутність мотивації
Деякі респонденти вказують на низьку активність самої молоді в громадському
житті, зазначаючи, що «молоді не цікаво»,
«не зацікавлена молодь», що вона має «неналежну
зацікавленість у громадському житті» та
«мало цікавиться саморозвитком та проблемами громади».
Також наголошують на «відсутності
бажання молоді до залучення».
Окремо звертається увага на те, що молодь не завжди має достатню інформацію
про заходи, що відбуваються: «не завжди
розголошують інформацію, де та коли проходять заходи».
4. Соціальні та економічні фактори
Респонденти відзначають низку соціально-економічних факторів, які
ускладнюють можливості молоді для розвитку та самореалізації. Зокрема, війна та
питання безпеки суттєво впливають на ситуацію: «війна», «незалежна безпека».
Молодь також відзначає фінансові труднощі та зловживання владою як серйозні
проблеми: «немає грошей», «немає
спонсорства, хочу більше грошей», «недостатнє
фінансування», «недовіра до влади»,
«корупція», «дуже багато грошей з виділених викрадено кимось», «влада жадна і
не слухає».
Крім того, молоді люди звертають увагу на труднощі з працевлаштуванням: «всюди потрібен досвід», «офіційно працювати беруть лише з 16 років»,
«недостатня кількість робочих місць, відтік умів».
Також респонденти звертають увагу на проблеми взаємодії та взаєморозуміння
між поколіннями: «непорозуміння між
старшими людьми та більш молодим поколінням», «чомусь думають, що молодь
всесильна і їй не може бути погано, не зважають на духовні проблеми підлітка,
бо «в їх час так не було».
Молоді люди звертають увагу на проблеми в школах та неналежну увагу до
психологічного стану учнів: «булінг,
травля і знущання з боку однолітків, однокласників», «проблеми в школі», «проблеми в особистому житті», «непрофесійні
вчителі».
Також діти зазначають, що вони не наважуються звертатися за допомогою, бо
відчувають недостатню увагу до своїх потреб і проблем. Вони вважають, що
ситуацію могло б покращити активніше залучення психологів у школах: «Молоддю мало цікавиться влада, типу:
«якщо треба, звертайтеся». Краще, якби психолог приходив до школи чи інших
навчальних закладів і пропонував свою допомогу, проводив опитування. А так діти
не наважуються або не хочуть мати жодних проблем з приводу звернення до місць,
де їм можуть допомогти».
Також респонденти наголошують на необхідності покращення освіти та
кадрового складу шкіл, пропонуючи запровадити механізм оцінювання викладачів: «Було б чудово, якби проводили опитувальники
серед навчальних закладів з приводу викладачів, якщо якийсь учитель набрав
багато негативних голосів – його звільняють. Просто у нас у школі багато
неосвічених учителів, які не вміють спілкуватися з дітьми, тому так багато
двієчників та прогульників».
Серед причин проблем у молодіжній сфері деякі респонденти вказали «ремонт у школі», що молодіжна політика «не на часі» або ж «не приділяється увага важливим речам».
Окремо порушується питання нестачі освітніх закладів у громадах, що змушує
випускників їздити на навчання в інші міста: «Хочу запропонувати зробити в нашому місті навчальні заклади для
випускників 9 та 11 класів. Не хочеться щодня їздити до Одеси та вставати о 4
ранку. Було би краще, якби тут поряд були коледжі, технікуми чи університети,
прямо у місті, було б зручно».
5. Обмежені можливості для самореалізації
Респонденти зазначають, що в громаді бракує можливостей для самореалізації
молоді. Зокрема, звертають увагу на «слабку
увагу до духовного» та нестачу місць для дозвілля: «немає багато цікавих місць», «мало
закладів для молоді», «відсутність молодіжних просторів».
6. Невизначеність, небажання відповідати, інше
Проте більше половини відповідей вказують на недостатню обізнаність та
труднощі у формулюванні думки щодо проблем молоді. Зокрема, 34 респонденти
пропустили це питання (крапка, прочерк, знак питання, смайл), 9 – прямо
написали, що не знають, деякі – зазначають, що їм «важко відповісти», що це «складне
запитання», «нова річ для суспільства». Інші відповіді не містять чіткої
інформації або ж мають несерйозний характер.
20. Чи можете запропонувати якісь шляхи вирішення
цих проблем? (Відкрите питання)
Пропозиції молоді щодо шляхів вирішення проблем у молодіжній сфері громади
можна групувати наступним чином: покращення інформування молоді; залучення
молоді до прийняття рішень і розвитку громади; налагодження комунікації між
молоддю і владою та між поколіннями; розвиток інфраструктури та дозвілля;
освіта, працевлаштування, соціальні та економічні питання; відсутність
відповіді, небажання відповідати, інше.
Чорноморська ТГ
1. Покращення інформування молоді
Молоді люди наголошують на необхідності підвищення рівня інформування
молоді щодо існуючих можливостей: «покращити
інформаційну кампанію щодо цих питань», «поширити інформацію про можливості
молоді».
Також пропонують поширювати інформацію в закладах освіти: «можна розповсюджувати інформацію у школах
та інших закладах», «нехай у школах проведуть рекламу молодіжних центрів нашого
міста, залишать номери, щоб люди знали про них».
Окремо респонденти зазначають про важливість використовувати популярні
серед молоді платформи, зокрема, «канали
в телеграмі для обізнаності молоді, тік-ток акаунти», а також «проведення
заходів для молоді» як додатковий спосіб залучення та інформування.
Деякі пропозиції поєднують кілька напрямків, наприклад, «діалог, інформування, гранти, тренінги»,
що вказує на комплексний підхід до розв’язання проблем у молодіжній сфері
громади.
2. Залучення молоді до прийняття рішень і
розвитку громади
Відповіді респондентів свідчать про усвідомлення важливості активної участі
молоді у житті громади. Дехто прямо зазначає необхідність залучення молоді до
формування молодіжної політики, розв’язання проблем та розвитку громади: «залучення молоді до вирішення проблем міста
та не тільки», «пошук цільової аудиторії серед активної молоді задля розвитку
молодіжної політики», «залучення молоді до планування стратегії розвитку
громад, створення Молодіжної ради». Водночас молоді люди наголошують, що
ініціатива залучення молоді до громадського життя «повинна йти зі сторони влади».
Окремі пропозиції містять ідеї механізмів участі, наприклад, «запровадити збори молоді та потроху
привчати до участі в житті міста та громади», «зібрати нараду молоді (тобто,
кожна школа вибирає людину, яка буде оголошувати їх потреби та бажання)», а
щоб зацікавити молодь, «зробити якісь
конкурси, але не дитячі, щоб нормально було».
Звертається увага на необхідності «застосувати
більше безпечного простору для молоді».
3. Налагодження комунікації між молоддю і владою
та між поколіннями
Респонденти звертають увагу на необхідності покращення комунікації та
врахування думки молоді: «треба точно
міняти підхід комунікації між владою та населенням», «більше комунікації з
молоддю (анкети, збори)», «приділяти увагу до думки молоді».
Окремі відповіді апелюють до зміни керівництва в громаді: «змінити мера на більш активного та
молодого», «змінити керівництво на більш чуйне до справ молоді».
Також фіксується запит на відповідальність та просвітницьку роботу серед
посадовців: «відповідальність працівників
певної галузі», «організувати роз’яснення для таких фахівців про важливість
розвитку цього напрямку», оскільки проблеми в молодіжній сфері «повинна вирішувати влада».
Крім того, звучить ідея поваги між поколіннями: «повага до молодшого покоління і також повага до старшого, прислухатися
до інших людей», що підкреслює важливість діалогу в громаді.
4. Розвиток інфраструктури та дозвілля
У відповідях респондентів зазначено пропозиції щодо покращення
інфраструктури, дозвілля та озеленення. Зокрема, йдеться про потребу «зробити нормальну дорогу, більше
розважальних закладів, дитячих та спортивних майданчиків», «відкрити якісь розважальні майданчики для
відпочинку, розвитку і прибутку міста», а також забезпечити «більше зелених майданчиків».
Також наголошується на необхідності створення сучасних просторів для
молоді, які не лише забезпечуватимуть дозвілля, а й сприятимуть розвитку
ініціатив: «створювати молодіжні
простори, де молодь повинна вирішувати, в якому напрямку буде діяти простір».
Окрему увагу приділено технологічному напряму – лунає ідея «виділити кошти, найняти молодих
IT-спеціалістів та покласти на них задачу з розробки і супроводу
IT-інфраструктури громади».
5. Освіта, працевлаштування, соціальні та
економічні питання
Молодь говорить про потребу у працевлаштуванні та необхідності «знизити стандарти і дати молоді шанс і
великий вибір професій і місце працевлаштування». Звучать також заклики до
системних змін – «знищити корупцію», «закінчити війну», а окремі респонденти
пропонують пряму фінансову підтримку – «дайте
гроші громадянам».
Поряд з цим деякі відповіді стосуються освітніх і просвітницьких ініціатив
– йдеться про потребу в «якісній
політичній і правовій обізнаності у більшості громадян» та про «семінари у бібліотеці для дорослих» із
саморозвитку.
6. Відсутність відповіді, небажання відповідати,
інше
Велика частина відповідей свідчить про відсутність сформованої позиції,
недостатню поінформованість та небажання респондентів формулювати пропозиції
щодо шляхів вирішення проблем у молодіжній сфері. Серед них десятками разів
зустрічаються відповіді на кшталт: «не
знаю», «ні», «не можу». Також трапляються фрази: «мені це не відомо», «немає
думки», «нема що відповісти», «це не моя справа», «мені байдуже». Подібні формулювання вказують на низьку мотивацію
та брак інформації, необхідної для активної участі молоді.
Южненська ТГ
1. Покращення інформування молоді
У відповідях респондентів простежується запит на покращення інформування
молоді про можливості участі у громадському житті: «треба більше про це говорити і діяти», «більш детально розповідати»,
«зацікавити молодь та надавати інформацію». Також звучить думка про
необхідність безпосереднього живого інформування через «зібрання та розповідь людям в школах або спеціальних приміщеннях».
Водночас молодь наголошує на важливості поширення інформації у доступній
для них формі. У відповідях згадуються як загальні формулювання – «соціальні мережі», так і конкретніші
пропозиції, наприклад: «піднімати
ці питання в соцмережах чи робити електронні петиції та опитування, просуваючи
ці проблеми і надавати пропозиції їх вирішення», «необхідне часте висвітлення
нових можливостей для молоді на всіх доступних інтернет-майданчиках».
Також підкреслюється роль місцевої влади в інформуванні та популяризації
заходів: «виділити на це більшу увагу зі
сторони місцевої влади, популяризувати молодіжні заходи».
2. Залучення молоді до прийняття рішень і
розвитку громади
Ключовим елементом, що згадується у кількох відповідях, є створення
Молодіжної ради як інструменту залучення. Прозвучали прямі пропозиції: «створення Молодіжної ради», «в першу чергу, створення Молодіжної ради!»,
«створення Молодіжної ради й молодіжного центру, підтримка молодіжних
ініціатив». Це свідчить про обізнаність молоді з цим механізмом участі та
бачення його як пріоритетного кроку в розвитку молодіжної політики.
Звучать також ідеї щодо безпосереднього діалогу з молоддю та врахування її
думки: «зустрічі з молоддю, повʼязані з
розмовами про громадське життя молоді», «дослухатися
до пропозицій та ініціатив молоді». Серед шляхів вирішення проблем у
молодіжній сфері також згадується «зацікавленість
у розвитку громади».
Коротке, але промовисте формулювання «більше
залучати молодь» узагальнює ключовий меседж відповідей – молодь має бути
невід’ємною частиною процесів розвитку громади.
3. Налагодження комунікації між молоддю і владою
та між поколіннями
Респонденти наголошують на «комунікації
з молоддю», закликають «чути молодих»,
констатують, що «влада має більше
цікавитись молоддю» та підкреслюють важливість врахування їх потреб та
інтересів: «треба показати владі, що в
нашій громаді є молодь, у якої є свої проблеми, інтереси», «важливо не лише слухати, але й чути потреби
молоді».
Водночас молоді люди зазначають, що комунікація має охоплювати не лише
школярів, а й тих, хто вже закінчив навчання: «важливо, аби це були не лише школярі. У нашій громаді контактувати з
молоддю перестають на наступний день після випускного зі школи, бо ці люди
владу не цікавлять».
Деякі пропозиції стосуються організації зворотного зв’язку з молоддю через
регулярні опитування: «проводити
опитування серед молоді», «моніторинг, опитування серед молоді стосовно їх
потреб та проблем».
Поодинокі репліки, як-от «поговорити
з керівниками» чи «замініть мера»,
також свідчать про потребу в покращенні існуючого рівня комунікації між молоддю
та владою.
4. Розвиток інфраструктури та дозвілля
У відповідях респондентів простежується запит на розвиток інфраструктури
для дозвілля, відпочинку та самовираження молоді. Молоді люди наголошують на
відсутності доступних локацій і пропонують створення нових просторів: «розважальні центри», «розважальний заклад,
дуже важко їздити наразі в Одесу», «відкрити хоча б спортзал, який колись був.
Немає молоді де проводити час», «зробити нові ТЦ, магазини і більше зон для
відпочинку». Також звертають увагу на важливість поєднання фізичного та
психоемоційного розвитку: «можна йогу
показати, як правильно тримати себе в руках, там не тільки фізичне
навантаження, а й психологічне, думаю, це зараз важливо».
Звучать ідеї створення молодіжних просторів: «створення молодіжного простору та обмін інформацією», «організувати простір, в якому молодь буде
відчувати себе комфортно, де можна буде самовиражатися. Можна зробити
ком’юніті, в якому два рази на місяць будуть відбуватися різні види зайнятості,
де буде збиратися молодь по інтересах, знайомитися та заводити друзів,
цікавитись та вносити нові ідеї для зустрічей».
Окрім просторів, молодь висловлює потребу в тематичних заходах, що
відповідають сучасним трендам: «проведення
цікавих заходів для молоді, де будуть про щось розповідати», «робити більш цікаві заходи, які включають у
себе сьогоденні тренди».
Висловлюється ставлення до неефективного, на думку молоді, використання
ресурсів у школі. Один із респондентів зазначає:
«У школах хочуть, щоб ми були у безпеці.
Особливо, щоб молодь припинила палити в шкільних туалетах і дізнаватися
«дорослу інформацію» у маленькому віці. Тому вирішили обвісити перший ліцей
камерами спостереження. Замість того, щоб за ці гроші збудувати цікаві кімнати,
де підлітки могли б спілкуватися, вчитися… Якщо поставити камери, підлітки не
перестануть палити. А от якби зробили кімнату англійської мови з навушниками,
або кімнати відпочинку з настільними іграми, чи забезпечили краще харчування й
обов’язкове знання потреб для здоров’я людини, я гадаю, все б змінилось».
Усе це вказує на потребу в інфраструктурі, орієнтованій на розвиток,
спілкування й активне дозвілля молоді.
5. Освіта, працевлаштування, соціальні та
економічні питання
Респонденти порушують питання щодо покращення економічних умов, професійних
можливостей, а також щиро діляться особистими переживаннями. У деяких
відповідях звучать емоційно насичені меседжі, що потребують особливо чутливого
ставлення. Зокрема, йдеться про необхідність соціального супроводу молоді, яка
зазнала булінгу чи перебуває в кризовому стані. Один із респондентів відверто
ділиться:
«Можна створити якусь організацію або фонд для
захисту молоді від булінгу, а також для надання допомоги професійних
психологів. Такі організації вже існують, але вони недостатньо ефективні. Я, як
соціофоб, інтроверт і жертва булінгу, боюся звертатися туди по допомогу. Зараз
підлітки дуже жорстокі і суспільство зробило з мене боягуза і «монстра» з
постійними зривами, стресами, панічними атаками і депресією. Тож я не знаю, що
ще може мені допомогти, у мене немає надії ні на що, мені просто страшно і я не
знаю, що робити. Навіть розмова з батьками тут безсила, мовляв, це все моя провина.
Нехай влада робить те, що вважає за потрібне, можливо, це комусь допоможе. Мені
вже якось усе одно... Хіба що іноді мені допомагає самомотивація».
Подібні свідчення – не лише вияв глибоких внутрішніх переживань, а й сигнал
тривоги щодо необхідності психологічної підтримки, безпечного середовища та
розвитку ефективних механізмів допомоги молоді. Тут важливо побачити не лише
емоцію, а глибоку потребу бути почутими.
Серед шляхів вирішення проблем у молодіжній сфері респонденти також
вказують такі варіанти: «гроші»,
«вибори», «знищити корупцію», «покарання корупціонерів у владі», «більше
контролювати владу», «відкрити кордони з Європою».
Деякі пропозиції стосуються трудового законодавства та ринку праці для
молоді. Зокрема, пропонується «знизити
вік працевлаштування в магазинах до 15» та проводити «моніторинг посад, які може зайняти молодь», порушується питання «працевлаштування військових після
поранення». Також звучать потреби щодо заохочення молоді та підготовки до
реального життя через здобуття практичних знань і навичок: «заходи для заохочення молоді, соціальне навчання (економіка,
психологія, подання заяв, звернень, реєстрація)».
6. Відсутність відповіді, небажання відповідати,
інше
Переважна більшість респондентів не змогла запропонувати шляхи вирішення
проблем у молодіжній сфері громади. Отримані відповіді свідчать про
невизначеність позиції, низьку мотивацію до участі чи непоінформованість щодо
шляхів вирішення молодіжних проблем: «ні»,
«не знаю», «не можу», «не можу запропонувати якісь шляхи вирішення цих
проблем», «не маю уявлення як це змінити», «мені це не цікаво», «поки не можу
дати відповідь на це питання». Деякі відповіді мали жартівливий або
несерйозний характер.
21. Яку роль у вирішенні цих проблем має
відігравати Молодіжна рада? (Відкрите
питання)
Чорноморська ТГ
Відповіді респондентів щодо ролі молоді у вирішенні проблем у молодіжній
сфері громади можна групувати наступним чином: молодіжна рада як головний
провідник змін; інформування, комунікація, взаємодія з владою; освітня та
просвітницька функція; представлення інтересів молоді; невизначеність,
небажання відповідати, інше.
1. Молодіжна рада як головний провідник змін
У відповідях респонденти часто підкреслюють, що Молодіжна рада має бути
ключовим рушієм змін у громаді. Багато формулювань акцентують на провідній ролі
цього органу: «головну», «основну», «ключову», «важливу», «велику», «значну», «пряму», «найголовнішу», «ініціативну», «лідерську».
Дехто описує її як «провідника» або «посередника, ініціатора, представника,
активатора».
Звучить бачення Молодіжної ради як органу, що «акумулює активну молодь, яка прагне позитивних змін і розвитку», а
також генерує ідеї та проєкти. Деякі відповіді деталізують її завдання: «забезпечення і мотивація», «підтримувати ініціативи в громаді», «виділення бюджету», «волонтерство».
Поодинокі репліки, як-от: «дуже
дбати», «щось робити для цього», «мають знайти рішення цьому питанню»,
мають менш конкретний характер, але також підтверджують очікування активної
участі Молодіжної ради у вирішенні проблем.
2. Інформування, комунікація, взаємодія з владою
Респонденти підкреслюють, що Молодіжна рада має стати активним
комунікаційним і координаційним центром між молоддю, органами місцевого самоврядування
та громадянами. Зокрема, має «більше
комунікувати з молоддю», виконувати «роль
координації, зворотного зв’язку для органів місцевого самоврядування»,
здійснювати «комунікацію між командою і головою громади», бути «майданчиком комунікацій» та «провідником» між владою та молоддю, «допомагати встановленню більш міцного
зв’язку між громадянами завдяки своїм креативним ідеям».
Також опитані бачать за Молодіжною радою значну роль у розв’язанні проблем
громади, зокрема як органу, що «обговорює,
пропонує та допомагає вирішувати питання і проблеми». Серед важливих
завдань також називають «вираження
власної думки і поглядів у просуванні іміджу міста, а також спільне вирішення
нагальних питань з погляду старшого покоління і молодшого».
Водночас підкреслюється важливість «інформування
молоді про молодіжні ініціативи» та «залучення
нових представників».
3. Освітня та просвітницька функція
Респонденти пов’язують діяльність Молодіжної ради з освітньою та
просвітницькою роботою, зокрема, через «навчання
молоді розбиратися в азах молодіжної політики та стратегічних документах
громади, в тому числі діючих програмах» та організацію «тренінгів і курсів для всіх жителів міста».
4. Представлення інтересів молоді
Опитані підкреслюють важливу роль Молодіжної ради у представленні та
захисті інтересів молодих людей. Серед названих функцій: «допомога молоді у пошуку вирішення проблем», «прислухатися до молоді», «виділяти
основні проблеми молоді, доносити до керівництва міста та контролювати їх
вирішення, пропонувати свою допомогу», здійснювати «нагляд за молоддю» та забезпечувати «підтримку молоді».
5. Невизначеність, небажання відповідати, інше
Значна частина респондентів продемонструвала невизначеність або небажання
висловлюватися щодо ролі Молодіжної ради: «не
знаю», «не маю думки», «мені не відомо», «не володію цією інформацією», «не
можу відповісти», «не маю уявлення»,
«не цікавлюсь», «не хочу відповідати». Поодинокі відповіді мали емоційний або
специфічний характер та не містили змістовних пропозицій.
Южненська ТГ
Відповіді респондентів щодо ролі молоді у вирішенні проблем у молодіжній
сфері громади можна групувати наступним чином: молодіжна рада як головний
провідник змін; інформування, комунікація, взаємодія з владою; просвітницька
функція та залучення молоді; представлення інтересів молоді; невизначеність,
небажання відповідати, інше.
1. Молодіжна рада як головний провідник змін
У відповідях респондентів роль Молодіжної ради описується як важлива та
багатогранна – від стратегічного лідерства до практичної організації заходів.
Частина опитаних наголошує на ключовому статусі цього органу, визначаючи його
як такий, що має «головну роль», «основну роль», «досить значну», «позитивну»
або «важливу, але не головну», «середню».
Інші бачать цей орган «організатором»
і генератором ідей: «роль людей, які
будуть проводити ці заходи», «створювати»,
«вигадувати вирішення проблем та
пропонувати нові ідеї, обмінюватися думками з людьми і з дітьми, які
перебувають у Молодіжній раді». Також звучить бачення Ради як такої, що
може «допомогти знайти простір, по
потребі допомогти в організації самого заходу та усього до того необхідного».
Є очікування, що Молодіжна рада матиме реальні інструменти впливу для
вирішення проблем у молодіжній сфері громади, а її позиція буде почутою: «я думаю, що до них будуть прислухатися»,
«Молодіжній раді потрібно дати право
голосу», «вона повинна цікавитись цим
і пропонувати вирішення», «напряму
спробувати пояснити важливість цих рішень», «звертати на це увагу».
Окремі пропозиції, як-от «запропонувати
петицію до Президента щодо відкриття кордонів для молодих громадян України»
чи «грошова підтримка громадян»
можуть свідчити про обізнаність із механізмом петицій, але виходять за межі
місцевих пріоритетів і функцій Молодіжної ради. Це говорить про необхідність
кращого інформування молоді щодо завдань та повноважень Молодіжної ради, а
також щодо акценту на ініціативах, спрямованих на розвиток громади.
2. Інформування, комунікація, взаємодія з владою
У відповідях респондентів чітко простежується бачення Молодіжної ради як
ключового комунікаційного посередника між молоддю та владою. Зокрема, вона
розглядається як «ключова ланка
комунікації між владою громади та молоддю», інструмент для «комунікації з владою та адвокації
молодіжних ініціатив» та «зв’язку
громадськості з органами влади».
Наголошується, що Рада має «передавати
інформацію, що потребує молодь та налагоджувати контакт з владою», а також «доносити потреби і можливості». Окремі
респонденти уточнюють, що важливим завданням є «налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування, донесення
інформації владі стосовно потреб молоді та шляхів їх вирішення».
Водночас звучить акцент на тому, що Молодіжна рада має «бути посередником і працювати для молоді» та виконувати роль «буфера між міською радою та молоддю».
3. Просвітницька функція та залучення молоді
Респонденти бачать в Молодіжній раді орган, що виконує просвітницьку та
мотиваційну функцію, спрямовану на активізацію молоді та її залучення до життя
громади.
Пропозиції стосуються необхідності підвищувати інтерес молодих людей до
діяльності громади: «зацікавити молодь,
більше розповідати про заходи і чому це
потрібно», «більше притягувати
молодь».
Окремі респонденти наголошують, що необхідно «займатися розвитком нашої молоді», «направляти в потрібному напрямку». Інші акцентують увагу на
важливості «залучення молоді, мотивації
до дії».
4. Представлення інтересів молоді
Респонденти бачать Молодіжну раду як інструмент представництва: «дає можливість почути молодих людей,
донести їх потреби та інтереси до органів місцевої влади, брати участь у
розвитку громади», «більше
розповідати про проблеми владі».
Також наголошується на ролі Ради як голосу молоді у громаді: «щоб почули та допомогли», «допомагати
молоді», «допомога своїм одноліткам і підліткам», оскільки «вони такого ж самого віку як і ми,
розуміють нас десь краще ніж старші люди».
Окремі відповіді акцентують на необхідності прийняття зважених рішень і
врахування думки громади: «люди, які
входять до складу Молодіжної ради, повинні обміркувати та дослухатися до думки
інших людей їхньої громади і при можливості вирішити цю або іншу проблему».
5. Невизначеність, небажання відповідати, інше
У відповідях переважають формулювання, які свідчать про низьку обізнаність
щодо функцій Молодіжної ради: «не знаю»,
«важко відповісти», «не зовсім».
Деякі респонденти підкреслюють, що не замислювалися над питанням («ніколи не замислювався над цим питанням»),
або не мають уявлення про діяльність Ради («що
таке молодіжна рада?»). Окремі висловлювання мають жартівливий чи
несерйозний характер.
Тож дані результати є індикатором потреби в інформаційній та просвітницькій
роботі для підвищення рівня поінформованості молоді про діяльність Молодіжної
ради.
22. Яким чином потреби та інтереси молоді доводяться до органів влади?
Найпоширенішим способом доведення потреб та інтересів молоді до органів
влади виявились письмові звернення (43%) та дописи і коментарі у соцмережах
(42,7%). Трійку найпопулярніших каналів закривають електронні звернення через
кабінет мешканця на офіційному сайті громади (38,1%).
Лише приблизно четверта частина опитаних, щоб довести свої потреби та
інтереси до органів влади, звертаються безпосередньо до депутата чи старости
(25,5%) або йдуть на особистий прийом до керівництва громади (23,4%).
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
письмовими зверненнями |
78 |
43,8% |
45 |
41,7% |
123 |
43,0% |
|
електронними зверненнями через кабінет
мешканця на офіційному сайті громади |
71 |
39,9% |
38 |
35,2% |
109 |
38,1% |
|
під час особистого прийому керівництва
громади |
50 |
28,1% |
17 |
15,7% |
67 |
23,4% |
|
через депутата, старосту |
48 |
27,0% |
25 |
23,1% |
73 |
25,5% |
|
дописами, коментарями у соцмережах |
69 |
38,8% |
53 |
49,1% |
122 |
42,7% |
|
в інший спосіб |
14 |
7,9% |
17 |
15,7% |
31 |
10,8% |
В обох громадах трійка найпопулярніших способів доведення своїх потреб та
інтересів до місцевої влади співпадає, це: письмові та електронні звернення, а
також комунікація через соцмережі.
Відмінність полягає лише в пріоритетності цих методів. Зокрема, цікаво, що
для молоді Южненської громади найпоширенішим способом виявились дописи та
коментарі у соцмережах (49,1%). Тоді як у Чорноморській ТГ цей метод посів
третє місце (38,8%) після письмових та електронних звернень.
Водночас молодь Чорноморської громади активніше користується особистими
прийомами керівництва (28,1% проти 15,7% у Южненській ТГ) та зверненнями до
депутатів і старост (27% проти 23,1% у Южненській ТГ).
Як видно з результатів даного опитування, віддалені канали комунікації
(письмові та електронні звернення, соцмережі) залишаються основними
інструментами доведення потреб та інтересів молоді до органів влади. Тоді як
більш особисті формати взаємодії (особистий прийом керівництва громади, через
депутатів і старост) використовуються значно рідше.
23. Якими соціальними мережами/месенджерами Ви користуєтеся?
Найпопулярнішою платформою серед респондентів є месенджер Telegram (89,9%).
Друге місце посів відеохостинг YouTube (82,2%), а третє – соцмережа Instagram
(78,3%). Також високий рівень популярності мають такі застосунки, як TikTok
(78%) та Viber (70,3%). Значно рідше молодь використовує Facebook (29%) та
WhatsApp (24,1%). Ще менш популярними є Twitter (10,1%), Signal (7,7%) та
LinkedIn (5,2%).
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
Facebook |
46 |
25,8% |
37 |
34,3% |
83 |
29,0% |
|
Instagram |
140 |
78,7% |
84 |
77,8% |
224 |
78,3% |
|
TikTok |
145 |
81,5% |
78 |
72,2% |
223 |
78,0% |
|
Twitter |
18 |
10,1% |
11 |
10,2% |
29 |
10,1% |
|
YouTube |
145 |
81,5% |
90 |
83,3% |
235 |
82,2% |
|
LinkedIn |
5 |
2,8% |
10 |
9,3% |
15 |
5,2% |
|
Telegram |
161 |
90,4% |
96 |
88,9% |
257 |
89,9% |
|
Viber |
120 |
67,4% |
81 |
75,0% |
201 |
70,3% |
|
WhatsApp |
44 |
24,7% |
25 |
23,1% |
69 |
24,1% |
|
Signal |
10 |
5,6% |
12 |
11,1% |
22 |
7,7% |
|
Інше |
4 |
2,2% |
8 |
7,4% |
12 |
4,2% |
Для кращої наочності відсортуємо відповіді за пріоритетністю у кожній
громаді.
|
№ |
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
|
№ |
Відповіді |
Южненська ТГ |
% |
|
1 |
Telegram |
161 |
90,4% |
|
1 |
Telegram |
96 |
88,9% |
|
2 |
TikTok |
145 |
81,5% |
|
2 |
YouTube |
90 |
83,3% |
|
3 |
YouTube |
145 |
81,5% |
|
3 |
Instagram |
84 |
77,8% |
|
4 |
Instagram |
140 |
78,7% |
|
4 |
Viber |
81 |
75,0% |
|
5 |
Viber |
120 |
67,4% |
|
5 |
TikTok |
78 |
72,2% |
|
6 |
Facebook |
46 |
25,8% |
|
6 |
Facebook |
37 |
34,3% |
|
7 |
WhatsApp |
44 |
24,7% |
|
7 |
WhatsApp |
25 |
23,1% |
|
8 |
Twitter |
18 |
10,1% |
|
8 |
Signal |
12 |
11,1% |
|
9 |
Signal |
10 |
5,6% |
|
9 |
Twitter |
11 |
10,2% |
|
10 |
LinkedIn |
5 |
2,8% |
|
10 |
LinkedIn |
10 |
9,3% |
|
11 |
Інше |
4 |
2,2% |
|
11 |
Інше |
8 |
7,4% |
У Чорноморській ТГ та Южненській ТГ трійка лідерів збігається: Telegram,
YouTube та Instagram, причому рівень використання цих ресурсів відрізняється
незначною мірою. Пріоритетність інших платформ або співпадає, або відрізняється
в межах однієї чи двох сходинок.
Цікаво, що у Чорноморській громаді друге місце за популярністю поділяють
YouTube і TikTok, маючи однаковий рівень користування (81,5%). У той час як у
Южненській громаді TikTok посів п’яту позицію (72,2%). Водночас у Южненській ТГ
частіше вказували такі ресурси, як LinkedIn (9,3% проти 2,8% у Чорноморській)
та Signal (11,1% проти 5,6% у Чорноморській).
Отримані результати вказують на переважання в молодіжному середовищі
платформ для мобільної комунікації та візуального контенту. Тоді як менш
інтерактивні або професійно орієнтовані сервіси користуються значно меншою
популярністю.
24. Чи готові Ви особисто брати участь у житті громади та впливати на прийняття рішень?
Майже половина молоді (48,3%) відповіла, що готовність брати участь у житті
громади залежить від рівня її зайнятості. Ще третина (30,4%) респондентів прямо
повідомили про свою неготовність долучатись до громадського життя. Лише кожен
п’ятий (21,3%) висловив однозначну готовність брати участь у житті громади та
впливати на прийняття рішень.
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
так |
38 |
21,3% |
23 |
21,3% |
61 |
21,3% |
|
ні |
55 |
30,9% |
32 |
29,6% |
87 |
30,4% |
|
це залежить від моєї зайнятості |
85 |
47,8% |
53 |
49,1% |
138 |
48,3% |
У розрізі громад відмінності є несуттєвими. Такий розподіл відповідей
свідчить про наявність потенціалу до залучення. Загалом молоді люди
демонструють готовність до участі у громадському житті, але водночас рівень
безумовної активності відносно низький.
25. В якій формі ця участь може відбуватись?
Найбільш прийнятною формою громадської участі для молоді є волонтерство –
його обрали 46,2% респондентів. Також молоді люди виявили готовність долучатися
до роботи Молодіжної ради та діяльності громадських і благодійних організацій
(по 38,5%). Менш популярною є участь у роботі будинкових, вуличних, сільських
комітетів (20,6%).
Розподіл за громадами:
|
Відповіді |
Чорноморська ТГ |
% |
Южненська ТГ |
% |
Разом |
% |
|
через волонтерство |
82 |
46,1% |
50 |
46,3% |
132 |
46,2% |
|
через участь у роботі Молодіжної ради |
60 |
33,7% |
50 |
46,3% |
110 |
38,5% |
|
через участь у діяльності громадських та
благодійних організацій |
59 |
33,1% |
51 |
47,2% |
110 |
38,5% |
|
через участь у роботі будинкових, вуличних,
сільських комітетів |
34 |
19,1% |
25 |
23,1% |
59 |
20,6% |
|
в інший спосіб |
24 |
13,5% |
18 |
16,7% |
42 |
14,7% |
У кожній громаді трійка лідерів відповідає загальній тенденції:
волонтерство, участь у роботі Молодіжної ради та діяльності громадських і
благодійних організацій. Проте звернемо увагу на деякі відмінності.
У Южненській громаді найпоширенішою формою участі молоді є діяльність у
громадських та благодійних організаціях (47,2%). Волонтерство та участь у
роботі Молодіжної ради поділили другу позицію (по 46,3%). На третьому місці –
участь у роботі будинкових, вуличних, сільських комітетів (23,1%).
У Чорноморській ТГ ситуація дещо відмінна: на першому місці – волонтерство
(46,1%), робота в Молодіжній раді – на другій позиції (33,7%), а от діяльність
у громадських та благодійних організаціях – на третій (33,1%). Четверту
сходинку зайняла участь у роботі будинкових, вуличних, сільських комітетів
(19,1%).
Як бачимо, у Южненській ТГ помітно більша відсоткова частка респондентів
віддає перевагу участі у діяльності громадських та благодійних організацій:
47,2% проти 33,1% у Чорноморській громаді.
Отримані дані підтверджують результати попереднього запитання щодо
наявності потенціалу молоді щодо участі у житті громади та впливу на процеси
прийняття рішень. Як свідчать відповіді, молодь визнає можливість залучення до
громадської діяльності, зокрема через такі форми, як волонтерство, участь у
діяльності громадських, благодійних організацій та Молодіжній раді громади.
ВИСНОВКИ
Проведене опитування молоді Чорноморської та Южненської громад дало змогу
виявити ключові тенденції, потреби та проблеми у молодіжному середовищі.
Метою дослідження було з’ясувати, як молодь оцінює можливості для розвитку
в своїй громаді, які має потреби (зокрема молодь периферійних територій), у
чому вбачає проблеми та можливі шляхи їх розв’язання, наскільки обізнана з
інструментами участі та чи готова долучатися до громадського життя, зокрема
через участь у роботі Молодіжної ради.
У дослідженні взяли участь 286 молодих осіб віком від 14 до 35 років, з них
178 – у Чорноморській громаді та 108 – у Южненській.
Опитування показало, що більшість молодих людей проживають у своїх
громадах, переважно в адміністративних центрах – Чорноморську та Южному. Молодь
із периферійних територій також представлена, але менш активно. Серед
респондентів домінують дівчата та юнаки 14-17 років, які здебільшого є учнями
або студентами. Більшість опитаної молоді ще не створила сім’ї, проте є частина
тих, хто перебуває у шлюбі та виховує дітей.
Що стосується участі у громадському житті, то абсолютна більшість (понад
82%) не бере в ньому активної участі, пояснюючи це браком часу, інтересу або ж
відсутністю можливості через проживання поза межами громади. Лише невелика
частка молодих людей є учасниками організацій чи волонтерських ініціатив.
Щодо оцінки перспектив для реалізації в громаді, то понад третина молоді
(35,3%) не бачить жодних перспектив, майже половина (46,2%) бачить у громаді
деякі перспективи і лише меншість (18,5%) оцінює ситуацію як сприятливу для
своєї професійної, підприємницької чи громадської реалізації у громаді. Отже,
хоча частина молоді вбачає потенціал у розвитку на місцевому рівні, більшість
або сумнівається, або взагалі не пов’язує свою реалізацію з громадою.
Найважливішими потребами для молодих людей є можливість знайти
високооплачувану роботу (71,3%), роботу за вподобанням (57,7%) та розширити
можливості для дозвілля (40,9%). Важливим залишається також доступ до якісної
освіти та можливість спілкуватися з однолітками. Це свідчить, що молодь прагне
насамперед реалізувати себе через професію та працю, але водночас відчуває
дефіцит у сфері дозвілля та соціальних комунікацій.
Понад половина респондентів (58%) підкреслює потребу у створенні додаткових
можливостей для розвитку у своєму населеному пункті. Також значна частина
молоді (42,7%) відчуває потребу у кращому доступі до освітніх, творчих і
спортивних послуг, які надаються в центрі громади. Отже, послуги, зосереджені в
адміністративному центрі, залишаються частково недоступними, особливо для
молоді з периферійних територій громади, що зумовлено віддаленістю населених
пунктів та логістичними бар’єрами, які ускладнюють користування ними.
Оцінка рівня задоволеності потреб молоді інфраструктурою громад різниться.
У Чорноморській громаді усі об’єкти отримали середню оцінку. Натомість у
Южненській результати скромніші: нижче середнього опитані оцінили бібліотеки,
молодіжні центри, простори, онлайн-платформи та розважальні заклади. Загалом
отримані дані свідчать про потребу в подальшому розвитку соціальної
інфраструктури громад для підвищення рівня задоволеності молоді.
Щодо задоволеності потреб роботою інституцій, то в обох громадах молодіжні
ради отримали найнижчу оцінку, яка відповідає рівню нижче середнього. Це вказує
на те, що респонденти поки що недостатньо обізнані про роботу цих
консультативно-дорадчих органів.
Використання інструментів місцевої демократії в громадах залишається
низьким – понад половина респондентів про них не знають (58,4%). Лише невелика
частина мала досвід користування такими інструментами, причому здебільшого
йдеться про участь у гугл- та телефонних опитуваннях, зверненнях на гарячі
телефонні лінії, подання письмових звернень громадян та підписання електронних
петицій.
Серед бар’єрів, які заважають більш активному застосуванню цих
інструментів, респонденти найчастіше зазначають, що не вірять у те, що до
їхньої думки прислухаються (58,7%). Також вказують на брак інформації про
інструменти місцевої демократії (54,2%) та навичок користування ними (37,1%).
Це означає, що значна частина молоді поки не відчуває себе суб’єктом змін і не
вірить у можливість впливати на процеси прийняття рішень у своїй громаді.
Схожа ситуація і з фінансуванням молодіжних ініціатив, адже більшість
респондентів не знає, чи виділяються для цього кошти з місцевого бюджету
(61,5%), що, своєю чергою, може обмежувати активність молоді в громадському
житті.
Серед основних проблем
молодіжної сфери опитані називають нестачу інформації про можливості для молоді
(47,9%) та відсутність належної комунікації між молоддю та владою (47,2%). Також зазначають труднощі з
працевлаштуванням, слабку увагу до особистісного розвитку й професійного
становлення, відсутність або незадовільний стан молодіжних просторів тощо.
Основними причинами вказаних
проблем молодь вважає недостатню комунікацію й інформування, байдужість влади
до молодіжних питань, пасивність та відсутність мотивації серед молоді, негативну
соціально-економічну ситуацію й обмежені можливості для самореалізації.
Враховуючи вищезазначені проблеми та їх причини, важливим є бачення молоді
щодо можливих шляхів їх подолання. Респонденти наголошують на необхідності
покращення інформування молоді (зокрема використання популярних серед молоді
платформ), активнішого залучення молодих людей до процесів прийняття рішень і
розвитку громад (наприклад, через створення молодіжних рад), налагодженні
комунікації між молоддю, владою та різними поколіннями жителів. Серед інших
пропозицій – розвиток інфраструктури та дозвілля, удосконалення системи освіти
(зокрема посилення уваги до профорієнтації, до питань булінгу в школах,
покращення матеріально-технічного забезпечення шкіл), створення умов для працевлаштування
та розв’язання соціально-економічних питань.
Не менш важливим є бачення молоді щодо того, як саме Молодіжна рада може
сприяти розв’язанню окреслених проблем у молодіжній сфері. Частина респондентів
вважає, що саме Молодіжна рада має стати головним провідником змін у громаді.
Серед її ключових завдань називають інформування та налагодження комунікації
між владою, молоддю та громадою. Окремо підкреслюється освітня, просвітницька
та мотиваційна функція молодіжних рад, яка сприяє залученню молоді до розвитку
громади. Водночас наголошується на ролі Молодіжної ради у представництві та
захисті інтересів молодих людей у взаємодії з місцевою владою.
Основними каналами комунікації молоді з органами влади респонденти
називають письмові (43%) й електронні звернення (38,1%), а також публікації у
соціальних мережах (42,7%). Натомість більш особисті формати взаємодії (прийом
у керівництва громади, звернення до депутатів і старост) використовуються
значно рідше.
Молодь найбільше користується такими онлайн-ресурсами, як Telegram,
YouTube, Instagram, TikTok та Viber. Отже, саме ці платформи можуть бути
найефективнішими для взаємодії з молоддю та поширення інформації.
Попри виявлену пасивність у громадському житті та обмежену обізнаність щодо
використання інструментів місцевої демократії, молодь має потенціал до
залучення. Хоча майже половина респондентів зазначає, що їхня готовність брати
участь у житті громади залежить від рівня
зайнятості, а третина прямо повідомляє про неготовність долучатись, кожен
п’ятий опитаний висловив чітку готовність брати участь у громадському
житті та впливати на процеси прийняття рішень. Найбільш прийнятними формами
громадської участі молодь називає волонтерство, участь у роботі громадських та
благодійних організацій, а також у Молодіжній раді громади.
Аналіз результатів проведеного дослідження дає
можливість сформулювати низку рекомендацій керівництву та депутатському корпусу
Чорноморської та Южненської міських громад у сфері реалізації молодіжної
політики:
- У Стратегіях розвитку громад передбачити розділ
«Молодіжна політика».
- У Статутах громад ввести розділ «Молодіжна
політика».
- Завершити роботу по створенню Молодіжної ради в
Чорноморській міській громаді та сприяти діяльності Молодіжної ради в
Южненській міській громаді.
- Винести на розгляд сесій міських рад питання щодо
стану реалізації державної молодіжної політики в громадах.
- Продовжити розбудову інфраструктури молодіжної
політики у громадах: створити Молодіжний центр у Южненській громаді та
скоординувати діяльність Молодіжного центру і молодіжних просторів у
Чорноморській громаді.
- Звернути особливу увагу на поширення
інфраструктурних об’єктів молодіжної політики у периферійних населених пунктах
громад та забезпечити транспортну доступність молоді цих населених пунктів до
послуг в адміністративних центрах громад.
- Розробити інформаційну стратегію щодо висвітлення
процесу реалізації молодіжної політики та інформування молоді про справи у
громадах.
- Сприяти залученню молоді до участі у громадському
житті громад через діяльність молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих
органів, а також через роботу у складі громадських та благодійних організацій.
- Необхідно створити безпечне освітнє середовище,
виключивши, зокрема, прояви булінгу. Запровадити антибулінгові заходи,
розвинути систему шкільних психологічних служб, організувати анонімні гарячі
лінії, де молодь може повідомити про подібні випадки. Звернути увагу на
покращення матеріально-технічного забезпечення шкіл.
- Сприяти удосконаленню та розвитку учнівського (в
ліцеях) та курсантського (в Чорноморському морському фаховому коледжі)
самоврядування.
- Запланувати та провести цикл навчань для молоді
різних вікових груп формам громадської участі для практичного опанування знань,
вмінь та навичок громадянської освіти.
- Сприяти використанню молоддю комунікаційних
платформ, в тому числі Інтернет-платформи Wix, яка об’єднує усі інші види
інформаційних ресурсів та може бути єдиним «Молодіжним порталом громади».
- Створити у громадах систему профорієнтаційної
роботи «Від школи до професійної еліти», проводити щорічні професійні молодіжні
форуми.
- Забезпечити регулярне інформування молоді про
освітні, культурні, спортивні, кар’єрні можливості, програми, гранти,
ініціативи через соцмережі, месенджери, мобільні додатки, сайти, інформаційні
куточки тощо.
- Проводити регулярні діалоги молодь-влада у формі
консультацій з молоддю, круглих столів, опитувань, онлайн-ефірів з владою для
врахування думки молоді та отримання зворотного зв’язку щодо її потреб і
наявних проблем.
- Запровадити практику малих грантів для молоді,
молодіжних бюджетів, формувати історії успіху молоді громади, щоб молодь бачила
реальні можливості впроваджувати зміни в громаді.
- Модернізувати бібліотеки до формату сучасних
медіа- та подієвих просторів.
- Розробити програми стажувань і практик в органах
місцевого самоврядування та в бізнесі, програми підтримки молодіжного
підприємництва.
Організацію опитування молоді Чорноморської та Южненської громад та аналіз його результатів і підготовку рекомендацій за підсумками дослідження здійснено експертами ГО «Одеський інститут соціальних технологій»: Андрієм КРУПНИКОМ, Анжелікою ЧАЙКОЮ, Ларисою ШЕГИДОЮ та Олександром ПАКУНОВИМ.
Немає коментарів:
Дописати коментар